Археологи розкопали в Легедзиному статуетку жінки, собаки та гральну фішку

25 першокурсників навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького повернулися із другого заїзду археологічної практики студентів з унікальними знахідками.

Археологічна практика проходила на базі національного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» в селі Легедзине Тальнівського району.

Студенти взяли участь у польовій експедиції інституту археології НАН України під керівництвом вченого секретаря інституту Олексія Корвіна-Піотровського та долучилися до розкопок трипільських поселень-гігантів в селах Тальянки та Доброводи.

Жили в мальовничій місцевості на окраїнах села Легедзиного в спеціально підготовлених наметах.

Кожен день у юних археологів був насичений подіями. Після ранкового підйому і сніданку студенти, поділившись на групи, вирушали на об’єкти. Перша частина – в Доброводи на розкопку унікального гончарного горна та дослідження «мегаспоруди». Друга відбувала в Тальянки, де також проводяться розкопки горна (до речі, найбільш збереженого з усіх).

Окрім роботи в розкопі на полі, студенти відвідали музей національного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». Екскурсію провів директор музею Владислав Чабанюк.

Теоретичною частиною слугували лекції відомих археологів, співробітників інституту археології НАН України: Олексія Корвіна-Піотровського, Сергія Рижова, Валентини Шумової, які детально акцентували увагу на особливостях трипільської культури та розповідали про її місце серед етнолітичних культур.

Останній день перебування завершився традиційною посвятою в археологи-любителі та врученням пам’ятних сувенірів.

Студенти висловлюють подяку викладачам кафедри АНІСІД Михайлу Сиволапу та Ігору Фаренію, дирекції ННІ історії і філософії та директору Наталії Земзюліній. Ці люди, а ще – директор заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк, який забезпечив проживання групи і поїздки на об’єкти, долучилися до організації практики і щоденно турбувалася про студентів. Інститут археології НАН України та Олексій Генріхович Корвін-Піотровський надав студентам можливість узяти участь у трипільській експедиції.

Сама археологічна практика в заповіднику «Трипільська культура» для студентів Черкаського національного стала можливою завдяки підтримці Інституту Президента Віктора Ющенка «Стратегічні ініціативи». За сприяння Віктора Андрійовича було надано фінансову допомогу українським археологам.

За словами Владислава Чабанюка, розкопки найбільшого у світі поселення трипільської культури на Черкащині тривають із 80-х років. Але допомогу від українських меценатів археологи отримали вперше, починаючи з 1994 року. Досі про фінансування роботи вітчизняних археологів піклувався Інститут археології, шукаючи гранти та іноземних благодійників.

Надзвичайно важливим й те, що студенти Черкаського національного мали можливість попрацювати на археологічному об’єкті світового рівня під керівництвом кращих археологів України, зауважують у прес-службі вишу.