У січні-листопаді цього року до центрів зайнятості області звернулося за сприянням у працевлаштуванні понад 2 тис. осіб з інвалідністю, 855 учасників АТО й тисячі вимушених переселенців зі Сходу. Працевлаштовано понад 600 людей з інвалідністю, 111 атовців, 633 переселенців. Такі цифри прозвучали під час учорашньої прес-конференції за участю заступника голови Черкаської облдержадміністрації Віталія Коваля.
Як зазначив директор обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко, служба зайнятості не лише сприяє в працевлаштуванні, а й надає можливість тимчасового заробітку на громадських роботах, сприяє безробітним у отриманні нової спеціальності, здійснює 6-місячний індивідуальний супровід людей, яким знайдено нову роботу.
– Роботодавець повинен дотримуватися 4-відсоткової квоти працевлаштування людей з інвалідністю на своїх підприємствах, в установах і організаціях, – розповіла директор обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Катерина Радзівіл. – Черкащина – одна із небагатьох областей, де цей норматив перевиконується, в нас він сягає 148 відсотків. У нас в області на сьогоднішній день працює близько 13 тисяч людей з інвалідністю (при нормативі 8650 осіб).
Говорячи про проблеми із працевлаштуванням демобілізованих воїнів АТО, координатор Центру допомоги учасникам АТО, заступник голови ГО «Черкаський союз учасників АТО» Олександр Тимошенко розповів і про другий бік проблеми.
– Мене вразив дуже малий відсоток працевлаштування учасників АТО, які зареєстровані в центрах зайнятості, – зазначив Олександр Іванович. – Це пояснюється досить просто: коли людина проходила військову службу, вона отримувала доволі велику заробітну плату. Тепер людина обирає: іти працювати чи «ставати на біржу». Й коли пропонують 2 тисячі гривень заробітної плати, то людина йде в центр зайнятості, де платять значно більше. В мене є пропозиція – підходити до цього прагматично. Якщо людина здорова, відпочила місяць-два, то пропонувати їй іти працювати.
Олександр Тимошенко також запропонував запровадити для учасників АТО можливість складати в центрах зайнятості іспити на нову спеціальність екстерном, оскільки багато хто з чоловіків зрілого віку вже володіє навичками робітничих спеціальностей і проходить курси лише формально.
– Це б зекономило кошти державі, а час – людині, яка мусить годувати свою родину, – зауважив пан Тимошенко.
У вимушених переселенців також часто виникає необхідність змінювати професію.
