Як черкаські нардепи голосували за закон про відмову у доступі журналіста до інформації?

Вчора, 4 лютого Верховна Рада прийняла закон, яким запроваджується кримінальне покарання за незаконну відмову в доступі журналіста до інформації. За це рішення проголосували 240 депутатів. Всього на сесії було зареєстровано 308 народних обранців. Про це йдеться на сайті Верховної ради.

Змінами зокрема передбачається, що тепер частина 1 статті 171 «Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста» звучатиме так:

1. Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Троє із семи нардепів, які мають безпосереднє відношення до Черкащини підтримали законопроект. Серед тих, хто віддав свої голоси «за» були «порошенківці» Олег Петренко та Владислав Голуб, а також позафракційний Сергій Рудик.

Представники партії «Відродження» Валентин Ничипоренко, Володимир Зубик та Генадій Бобов не голосували, а Антон Яценко був відсутній на засіданні.

Цікаво, що медіаюристи вважають: кримінальна відповідальність за незаконну відмову в доступі журналіста до інформації є надмірною. Так, на думку Віти Володовської, юриста Інституту медіаправа, ухвалені зміни щодо кримінального покарання за незаконну відмову в доступі журналіста до інформації є надмірними, бо у цьому порушенні немає високого ступеню небезпеки для суспільства, яка є основною ознакою для кваліфікації певного діяння злочином, пише сайт "Доступ до правди".

Також велике питання – як буде втілюватися це рішення на практиці.

«Зараз “незаконність відмови” встановлює або адміністративний суд, або суд за адмінпротоколом Уповноваженого з прав людини. Саме ці інституції мають і повноваження, і досвід правозастосування закону “Про доступ до публічної інформації”. Звичайному слідчому встановити “незаконність відмови” буде досить важко», – прогнозує медіаюрист.

До того ж, вважає Володовська, у зв’язку з ухваленими змінами, у законі виникає колізія: тепер за одне й ту саму дію, але у випадку різних суб’єктів передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Єдиний плюс, на думку експерта, що перспектива кримінальної відповідальності наганятиме страху на чиновників.

«Але знову ж таки: якщо не буде визначено механізм кваліфікації незаконності відмови, то не буде і реальних справ, а не буде реальних справ – отримаємо декларативну норму», – міркує юрист.

Набагато доцільніше, переконана Віта Володовська, було б прийняти законопроекти 2913 та 2043а, які створюють реальний механізм доступу громадян до інформації та посилює відповідальність за перешкоджання доступу до публічної інформації через посилення повноважень офісу Омбудсмана.

Проте законопроект 2913 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері доступу до публічної інформації щодо вдосконалення їх окремих положень» уже двічі стояв у порядку денному Верховної Ради. Перший раз у депутатів до нього не дійшли руки. Другий раз його було знято через зауваження, які висловив Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя (голова – Руслан Князевич), нібито проект суперечить Конституції. Вони стосуються по суті однієї норми – визначення конфіденційної інформації.

Заперечення комітету Князевича експерт Ради Європи Дмитро Котляр вважає непринциповими і такими, що не заважають прийняти закон.

Законопроект 2043а від червня 2015 року перебуває на розгляді в Комітеті з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності (голова – Андрій Кожемякін).