Як сільгосппідприємству одержати ресурси на посівну, скориставшись методом аграрних розписок, — цього навчали днями на семінарі — презентації пілотного проекту з цього питання. Про це пише «Черкаський край».
На календарі весна, а широке запровадження аграрних розписок стримується: першу і поки що єдину таку розписку на Черкащині оформили торік у жовтні, нею було законтрактовано п’ять тисяч тонн кукурудзи врожаю 2016 року.
Бо є скепсис виробників («Ми випробували на собі всі варіанти залучення коштів, які пропонувались ще з часів Радянського Союзу»), є острах стати боржником і втратити внаслідок цього землю, техніку чи інше цінне майно і просто через те, що це новий для області механізм. І все ж селяни готові повірити. Бо чи є інший шлях?
— У фінансових установах отримати кошти на посівну реально можуть тільки великі та потужні господарства за умови довготривалого обслуговування, — зазначив голова фермерського господарства «Престиж Агро Люкс» Олександр Пухир на робочій зустрічі в п’ятницю в управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації. Але зауважив: — Зараз наша фінансова служба детально вникає в механізм використання аграрної розписки для нашого господарства.
Як мовиться, що таке розписки і з чим їх їдять, роз’яснюють фахівці проекту «Аграрні розписки в Україні (за підтримки IFC)»:
— Тільки в Черкаській області понад півтисячі фермерів знають про принципи функціонування цього фінансового інструменту, пройшли навчання нотаріуси, які отримали відповідні засоби для державної реєстрації аграрних розписок, — повідомив керівник проекту в Україні Олексій Омеляненко.
Учасники робочої групи в результаті обговорення дійшли висновку, що аграрні розписки оминають зайві ланки, які існують між кредитором та виробником.
Голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко зазначив:
— Малий та середній аграрний бізнес залишається надто вразливим до економічних негараздів, і ми зі свого боку повинні надати максимальну допомогу аграріям у швидкому та вигідному залученні необхідних коштів.
Очільник області підтримав пропозицію опрацювати механізм взаємодії між учасниками проекту IFC, керівниками сільгосппідприємств, виробниками матеріально-технічних ресурсів, фінансових установ та обласною адміністрацією і у разі необхідності підписати меморандум про взаємодію та взаємодопомогу.
реклама
