Фото Сергія Косенка
За його інформацією, цього року відвідувачів поляни підсніжників надзвичайно багато. І це все завдяки тому, що первоцвіти почали рано квітувати. До того ж, співробітники заповідника стали активно користуватися мережею інтернет і через неї популяризувати свою акцію первоцвітів.
“На сьогодні ми почали задумуватись, як туристів контролювати. Тому що на квіти зараз чимале рекреаційне навантаження і потрібно ситуацію певним чином покращувати. А найкращий варіант — це створення відповідної структури, тобто Національного природного парку “Холодний Яр”. Тоді відповідальні особи будуть зобов'язані вирішувати проблеми первоцвітів на державному рівні і не буде такого безконтрольного відвідування. Треба дбати, щоб турист міг спокійно сюди їхати”, - зазначив Б.Легоняк.
Загалом, за його словами, відвідуваність Холодного Яру збільшилась за останні 10 років у 10 разів. Люди повертаються до історичних місць і своєї культури.
Щодо охорони підсніжників, то кожного року на два-три тижні студенти-екологи Черкаського національнього університету ім. Б.Хмельницького приїздять їх вартувати.
“Студенти проживають у будинку лісівників. Вони діляться на декілька груп. Чергують по черзі на різних ділянках первоцвітів, бо у нас основних чотири галявини (одна найбільша і три допоміжні)”, - сказав краєзнавець.
За одну зірвану квітку передбачено штраф у сумі 49 грн, за торгівлю підсніжниками складчастими — від 1 тис. 700 до 2 тис. 400 гривень. Хоч, за словами Богдана Легоняка, цьогоріч туристи можуть викопувати первоцвіти прямо з цибулинами.
Довідка УНН-Центр: Акція “Первоцвіти” у Холодному Яру була започаткована на початку 1990 року. Охороняли ділянки квітів у лісі з року в рік волонтери, активісти різних громадський організацій та інші громадськкі діячі. З 2002 року керівники філіалу “Холодния Яр” Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” співпрацюють з Черкаським національним університетом ім. Б.Хмельницького, а саме кафедрою екології та агробіології.
реклама
Коментарі
Якось це звучить ніби декого заздрість бере
Стрічка RSS коментарів цього запису