У Черкасах шість років поспіль читацький буккросингу-клуб «Freebook» поширює ідею «звільнених книг». У нашому місті вже було кілька спроб започаткувати буккросинг, однак жодна з них не виявилася вдалою. Ідея "загубити” книжку в громадському місці не прижилася, адже ті книги, які залишали, часто просто забирали, тому вони не рухалися далі. Буккросерам «Freebook» не тільки вдалося «вижити», а й об’єднатися в клуб, до того ж знайти партнерів серед однодумців. Їхні інтерактивні полички тепер є в «НеКафе», «Fika», Центрі дитячої та юнацької творчості, «Lady Rо» та навіть у КП «Черкасиводоканал». Про діяльність та плани спільноти ми поговорили із засновником «Freebook», викладачем кафедри видавничої справи, редагування та теорії інформації Людмилою Солодкою.
Презентація клубу 2010 рік
Людмило Іванівно,у минулому році клуб уже відсвяткував свій перший ювілей?
Так, нам виповнилося 5 років, тому ми влаштували справжнє свято, на яке запросили як давніх добрих друзів клубу так і нових партнерів, буккросерів та всих, хто не байдужий до книг. Водночас це був своєрідний підсумок роботи клубу та презентація оновленої концепції нашого проекту.
У клубі Ви об’єднуєте тих, кому цікава ідея буккросингу. У чому вона полягає?
Буккросинг – це всесвітнє, інтелектуальне явище, процес «звільнення» книг, як кажуть буккросери. За правилами, треба зареєструвати книгу на сайті книгоманів, де їй нададуть серійний номер із спеціальними наліпками. А потім «забути» книгу десь у громадську місці: в кафе, парку, транспорті, щоб інші змогли її знайти і прочитати. До речі, в травні цього року виповнюється 15 років як американець Рон Горнбекер залишив перші 20 книг з пояснювальними написами в холі готелю. А через півроку на його сайті було 300 активних користувачів, які «відпускали» книги. Буккросинг по-черкаськи відрізняється від класичного варіанту – ми створюємо захищені інтерактивні полички, куди можна відпускати книги.
наша поличка у кафе Фіка
Як виникла ідея створити «Freebook»?
Власне, все почалося з пошуку цікавих ідей для дисципліни «Маркетинг видавничої продукції». Я намагалася знайти щось особливе для того, щоб заохотити студентів до співпраці. Так, одного вечора на видавничому порталі «Книгобачення» натрапила на статтю Ольги Ренн «Перехресні стежки книжкового світу, або як я була буккросером (місце дії Львів)». Мене настільки захопив рух буккросингу, що вирішила обговорити це на парі. Одним словом, студенти мене підтримали, а потім і викладачі кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації.
Коли та як з’явилася перша інтерактивна поличка «Freebook»?
У 2010 році разом з тоді ще студенткою Юлією Кнюпою ми розробили план створення нашої буккросинг-спільноти, подали проект нашого клубу на грант в «Майстерню громадської активності» й виграли. Німецький фонд виділив нам перші 500 грн. На ці кошти закупили стартові 10 книг для полички, яку спочатку обладнали на кафедрі, а потім для зручності студентів перенесли в аудиторію № 321, розробили наліпки, придбали нотатник й 13 вересня презентували перший осередок буккросингу в університеті. Наша система була трішки схожа на бібліотечну, але цікаво було подивитися, чи будуть приносити, брати і повертати книги.
Що потрібно зробити, аби взяти для читання книгу «Freebook»?
Спочатку слід стати учасником нашого клубу. А це зробити доволі легко. Потрібно просто залишити книгу, обов’язково ту, яка справила враження, на одній з поличок FREEBOOK. Волонтери клубу оздоблять книгу спеціальною наліпкою , зроблять фото і завантажать у групи клубу в соціальних мережах ВК і Facebook. Натомість, можна взяти іншу. Прочитавши, ні в якому разі не «ув’язнювати» її в своїх книжкових шафах, а відпускати в мандри далі на наші полички.
Які заходи проводив «Freebook»?
Першим був Всеукраїнський проект «Мандри книги». Тоді роман львівського автора активісти передавали з міста в місто, влаштовуючи в кожному публічні читання та фотосесію. Книга обійшла всі обласні центри України, включаючи Крим, й повернулася у Львів. У тому ж 2010 році в місті активно працював експертний клуб CherkasyNewsTV, яким керувала журналістка Тетяна Єщенко. Там ми часто влаштовували експертні обговорення з однодумцями на теми буккросингу, книговидання, книгопоширення, літературні зустрічі «Солодкі читання», де з молодими авторами ділився досвідом черкаський поет Валерій Кикоть.
читацький буккросингу-клуб «Freebook» у Всеукраїнському проекті "Мандри книги"
Що цікавого відбулося в новому сезоні Freebook?
З минулого року нашими партнером став гурток «Юні кореспонденти» при ЦДЮТ. Його керівник Надія Чередник ось уже 6 років поспіль проводить міський конкурс «Екологічна казка». У цьому році переможці отримували нагороди й від «Freebook». До дня студента спільно зі студрадою університету провели фотосушку «Студенти живуть яскраво». Сподіваюсь, це стане доброю традицією. У «НеКафе» влаштували «Різдвяні читання казок». Крім того, ми започаткували в ЧНУ ім. Б. Хмельницького Мистецькі зустрічі з «Freebook». Нашими гостями вже були черкаські письменники Світлана Горбань, Наталія Лапіна, Олексій Юрін та київська поетеса Анастасія Дмитрук, яка попри свій молодий вік, уже стала обличчям українського Євромайдану.
Скільки книг зараз у базі «Freebook»?
Точно сказати важко, адже книгообмін відбувається постійно. Ось, наприклад, Анастасія Дмитрук під час зустрічі в університеті дізналась про клуб, їй сподобалася наша ідея, тому вона подарувала для наших поличок свої збірки поезій. Тепер їх можна знайти у кафе Fika, редакції газети «Нова доба» та в університеті. Крім того, в нас є подарунки й від інших відомих українців – журналіста Андрія Куликова, письменників Юрія Андруховича, братів Капранових. Взимку учасники Facebook активно підтримали буккрей (це один із різновидів буккросингу, книгообмін поштою). Дехто з буккреїв звертався до мене з пропозиціями відпустити ті книги, які отримали поштою, на полички Freebook. Орієнтовна кількість книг на наших поличках – близько 400. У наших групах в соціальних мережах завантажені альбоми з фото книг на поличках усіх наших партнерів.
Де в місті можна знайти книги від Freebook?
Та найперша поличка, з якої почався відлік клубу, обладнана в НК № 1 університету в 321 аудиторії. Крім того, інтерактивні полички є у кабінеті студради ЧНУ ім. Б. Хмельницького, в «Студкафе», Науковій бібліотеці імені М. Максимовича, кафе «Fika», «Некафе», «Lady RO», гуртку «Юні кореспонденти» ЦДЮТ, редакції газети «Нова Доба», навіть «Черкасиводоканал» долучився до нашого клубу. Крім того, найближчим часом відкриються полички в ЦР "Дитяча Академія ім. Ейнштейна" та в Золотоніській школі-інтернаті. Ми ніяк не рекламуємося, але приємно констатувати те, що до нас постійно долучаються нові партнери, люди, які люблять читати.
Скільки осіб у Вашій команді?
Є десять основних активістів. Це студенти-редактори. Та ми відкриті до співпраці, до нас можуть долучитися всі , хто розділяє нашу позицію популяризувати культуру читання. З нашими партнерами постійно реалізуємо культурні спільні проекти.
Де найбільше читають книги від «Freebook»?
Найактивніше відбувається книгообмін в університеті та гуртку «Юні кореспонденти». Очевидно, що студентське та учнівське середовище найактивніше в плані читання. «Юні кореспонденти», наприклад, щойно до нас підключилися, за тиждень «відпустили» 50 книг.
Минулого року в «Freebook» з’явився відеоблог. Розкажіть про нього.
Нам хотілось започаткувати щось нове та особливе. У мережі виявилося багато різноманітних книжкових відеоблогів, адже така продукція завжди приваблює. Але наш блог намагаємося створювати по-особливому, у дусі «цікаве чтиво, яскраві мандрівки». Уже вийшло кілька випусків на нашому каналі на YouTUBE . Ми шукаємо людей, які люблять мандрувати. Вони діляться своїми враженнями про улюблені книги та подорожі.
Які у вас плани для «Freebook»?
Основна наша мета – навернути людей до книг. Як зазначив, відомий журналіст і телеведучий Юрій Макаров, «Буккросинг — це не тільки обмін артефактами. Книжки мають внутрішню енергетику, і ти автоматично встановлюєш таємничу комунікацію з її наступним користувачем». От ми й вирішили пропагувати моду на читання за допомогою буккросингу. Ми намагаємемося донести це до черкасців не масштабними акціями, а маленькими кроками: «Хочеш досягти великого – починай з малого». Я б дуже хотіла, щоб у Черкасах кількість комфортних зон для читання, які ми намагаємося створювати, постійно збільшувалася. А найближча подія – 19 травня спільно з МГО «Книжковий маестро» до Дня вишиванки влаштовуємо флешмоб для студентів-редакторів, журналістів та філологів «Вдягни вишиванку, читай українське».
автор інтерв’ю Яна Тихоплав
реклама
