Національна спілка журналістів України запрошує на захід з нагоди професійного свята – Дня журналіста.
2 червня, у четвер, об 11.00 у приміщенні ГО «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» (ТРЦ Хрещатик-Сіті, мінус 2 поверх) відбудеться майстер-клас для черкаських медійників на тему «Документальне фото: у фокусі людина», присвячений роботі журналістів на передовій (Майдан, АТО, масові заворушення), висвітленню подій через фото з життя однієї людини, дотриманню журналістських стандартів та професійної етики. Участь у семінарі – безкоштовна.
У заході візьмуть участь:
- Олексій Фурман, фотограф-документаліст, м.Київ* (має досвід співпраці з провідними національними та міжнародними медіа);
- Сергій Томіленко, перший секретар НСЖУ, голова Черкаської обласної організації Спілки.
Під час зустрічі підбиватимуться підсумки щорічного конкурсу журналістської майстерності «Прометей».
Додаткова інформація щодо майстер-класу за телефоном:
Хроменко Ірина
067-388-04-34
або електронною поштою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
*Довідка: Олексій Фурман один із тих, хто знімав найгарячіші події в Україні останніх років. Має і міжнародний досвід. Півтора року навчався за програмою обмінів імені Фулбрайта у Школі журналістики Університету Міссурі — найстарішій журналістській школі. Нині працює над власним проектом — про життя воїнів, які повернулися з АТО.
Тези з інтерв’ю журналу «Журналіст України»:
«У нас люди не дуже знайомі з тим, що таке документальна фотографія. Якщо в Америці ще з 40-х років виходив журнал „Life“, де публікувалися великі фото історії, і для цього фотографи проводили дуже довгий час зі своїми героями, то в нас нічого подібного не було. Публіка у Штатах знайома з цим контентом, люди розуміють що це. Умовно: якщо ти скажеш комусь, що хочеш провести з ним місяць свого життя і знімати, як людина живе, мати доступ до її квартири, зрештою, ходити з ним на побачення, то він подумає і скаже: „Так, я не проти“. У нас складніше. Люди звикли, що журналістика — це багато людей з камерами, які забігають на 7 хвилин, потім вибігають, і все — вони зникли.»
«Я не з тих фотографів, які роблять кадри будь-якою метою. Якщо я знаю, що ці кадри зачеплять почуття людей і бачу, що вони не є комфортні, я не буду це знімати. Почуття людей для мене — головне.»
«У мене є професійна журналістська освіта, я знайомий з багатьма виданнями — і регіональними, і національними. І мене бентежить, що до фотографії зараз ставляться як до ілюстрації. Це найгірше, що може бути — інтерв’ю з портретом у стилі „на паспорт“…»
реклама
