Насправді, цю екологічну проблему мають вирішувати не лише екологічні організації, а й суспільство в цілому. Й піклуватися вже про завтрашній день, а не про далеке, перспективне майбутнє, кажуть екологи.
“Загалом, питанням боротьби з таким явищем, як розвиток синьо-зелених водоростей у Дніпрі, мають займатися науковці. Раніше були науково-дослідні інститути, які працювали у цьому напрямку. До створення водосховища швидкість течії води у Дніпрі сягала 0,5-1,5 м/с. Нині спостерігається зменшення течії — лише 0,1-0,2 м/с. Тобто немає проточності води. Так звана зелень набігає й починає розмножуватись. Нині багато берегів Дніпра забудовані без дотримання вимог Водного та Земельного кодексів, зокрема ширина прибережної захисної смуги має бути не меншою, ніж 100 м. У нас же будуються будинки прямо біля води. Тому й маємо так звані “тихі гавані”. За таких умов річка не може самоочищуватись",- розповів В. Бондаренко.
Тому, насамперед, таке явище є наслідком діяльності людського фактору. Також причиною розмноження водоростей є фосфати, які присутні у воді. Як каже фахівець, існують хімічні способи боротьби з таким явищем, але вони загрожують усім живим організмам у воді. До того ж, зміна клімату, аномальна спека також сприяє розвитку водоростей.
Додамо, що у мережі Фейсбук жителі Черкас просять владу терміново звернути увагу на узбережжя пляжів міста. Неймовірний бруд — водорості, що гниють, гілки, сміття, залишки пікніків. У поєднанні зі спекою це спричинює неприємний запах та розвиток збудників інфекційних хвороб.
реклама
Коментарі
Мабудь ти далі того села, ніколи не їздив.
Стрічка RSS коментарів цього запису