Конфліктна ситуація з демобілізованим атовцем вирішується

Завдяки порядним та небайдужим людям, адекватній позиції співробітників кафе «Мармелад» та підтримці свідомих громадян міста Монастирища конфліктна ситуація з демобілізованим атовцем вирішується. Про це «Прочерку» повідомила жителька Монастирища Ольга, у якої трапився конфлікт в кафе через що її мало не побив АТОвець.

«Нам виявили співчуття, допомогли оговтатись після тієї принизливої ситуації в кафе. Особисто я навіть не очікувала, що знайдеться скільки небайдужих людей, які підтримають не тільки словами, а й діями. Я можу їх зрозуміти – значна частина порядних бійців, які або воюють там, або повернулись додому і намагаються знову звикнути до мирного життя, ті, хто мають поранення, кому сняться кошмари з картинами жахливих подій,не можуть позитивно сприймати такі вчинки. Справа не в тому, що чоловік був з АТО, чи він служив в армії. А в тому, що потрібно мати повагу до жінок, які є вашими матерями, дружинами, дочками і сестрами, оберігати їх від негативу і давати їм можливість вас любити і поважати», - зазначає вона.

«Не знаю, чи зможу я забути цю історію, поки що пережитий стрес дається взнаки. Чи зможемо ми з подругою впевнено почуватись разом в публічних місцях типу кафе чи навіть гуляючи з похресниками в дитячому парку. Але хочу сподіватись, що бійці АТО, які не можуть себе стримувати, особливо в стані алкогольного сп’яніння, зроблять висновки. Справді чоловіча поведінка – це поважати жінок, захищати їх, дякувати за синів та дочок, турботу і тепло. Чоловіки – це сила, а жінки – це мудрість. Я вирішила вчинити мудро із вдячності до тих бійців АТО, які надали мені максимальну психологічну підтримку і допомогу, до пам’яті героїв Монастирищини, які, на жаль, ніколи не дізнаються, що стали героями», -зазначає Ольга.

Вона просить усіх небайдужих допомагати тим людям, які психологічно ослаблені, мають травми та пережили сильне нервове потрясіння під час війни, допомагати їм адаптуватись до мирного життя.

Зазначимо, що «Прочерк» також поцікавився в голови ГО «Регіональний психологічний кризовий центр, практичного психолога реабілітаційно-оздоровчої поліклініки «АСТРА» Наталії Мисан, чи дійсно бійцям з АТО при поверненні потрібні курси психологічної допомоги?

- Є достатня кількість чоловіків, які справляються зі стресом і навпаки. Кожному треба адаптуватися як до поїздки на фронт, так і навпаки, до повернення в мирне життя. У кожного свій період адаптації: середньостатистична норма – півтора-два місяці. Добре, якщо є підтримка в сім’ї. Також допомагають різні програми, як-от наша програма регіонального центру, привезена фахівцями, що пройшли навчання в Українському католицькому університеті і мають підтримку університету, щоб розповсюджувати програму. Це підтримка адаптації ветеранів АТО. Наразі вже було проведено одне навчання. Плюс цієї програми в тому, що її можуть проводити фахівці різних напрямків: від представників медицини і освіти до представників духовенства, - каже Наталія.

За її словами, адаптація, до речі, потрібна і бійцям і їх близьких.

- У частини бійців змінюються цінності, погляди, можуть загострюватись почуття справедливості, щось їх може злити, бо вони побували там, де тонка межа між життям і смертю. У хлопців після війни може проявлятися посттравматичний стресовий розлад. Тому фахова адаптація необхідна, - зазначила фахівець.