Диктант національної єдності об’єднав Черкаський національний університет

Диктант національної єдності у День української писемності та мови написав Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

За традицією, яка в університеті склалася останніми роками, студенти і викладачі, керівники університету, інститутів і факультетів відкладають усі справи і пишуть радіодиктант.

9 листопада голос радіоведучого лунав і в аудиторіях, і в коридорах навчальних корпусів, і в студентському кафе Черкаського національного.

Короткий, але емоційно насичений текст заряджав патріотизмом і нагадував українцям про їхню славну історію і про непросту, але почесну місію відстояти свою державність, національну ідентичність та європейський вибір.

Цього року міжнародна акція об’єднала в ЧНУ представників усіх спеціальностей — і філологів, і природничників, і  психологів, і педагогів, і правників, і економістів.

Перший проректор Василь Мойсієнко перевіряв свою грамотність разом зі студентами навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій. Він переконаний, що мова — це генетичний код нації і нація живе доти, поки вона користується своєю мовою.

— Зараз як ніколи актуальні пророчі слова Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову». Ці слова спонукають нас до національної єдності, до збереження державності. Ми будемо продовжувати традицію, яку започаткував в університеті інститут української філології. Сьогодні весь університет, усі структурні підрозділи пишуть диктант єдності. І це дуже важливо, адже наші викладачі, студенти, випускники поширюють, пропагують українське слово.

Уперше приєднався до написання диктанту директор ННІ економіки і права Юрій Кононенко:

— Диктант єдності написав увесь наш інститут. Я теж із задоволенням узяв участь. Переконаний, що державну мову треба вивчати та досконало знати. Тим більше працівникам органів державної влади, яких готують у нашому інституті. Нещодавно ознайомився зі статтею одного з науковців щодо правових критеріїв вільного володіння державною мовою. І моя думка як юриста полягає в тому, що орган державної влади, в якому не користуються державною мовою, не має права на існування.

Ігор Погрібний, директор ННІ УФСК зазначає:

— Сьогоднішнє свято — День української писемності та мови — органічно вплітається у концепцію національно-патріотичного виховання. Нині питання вибору мови стоїть гостро. У час, коли Україна прагне зберегти свою державність, свій вектор розвитку, лише українська мова може бути отим об’єднавчим фактором для всіх її громадян. Українська мова сьогодні є маркером для всіх — чи ти справді бачиш себе громадянином та патріотом своєї країни.

Тетяна Нінова, директор ННІ природничих наук, говорить:

— Писала диктант єдності вдруге за своє життя. По-перше, відчуваю громадянську відповідальність за нашу країну. По-друге, після диктанту приємно було бачити піднесення студентів, які долучилися до акції. Такі заходи потрібно проводити, аби українська мова переважала на всіх рівнях.

Свій перший у житті диктант національної єдності написав і Борис Мінаєв — український учений зі світовим ім’ям, доктор хімічних наук, професор. Борис Пилипович зізнався, що відчував єдність із українцями всього світу, які писали цей диктант.

— Урочистий момент, піднесений настрій і, головне, — почуття гордості за Україну, — поділився враженнями науковець. — Текст диктанту мені сподобався, він налаштовує на патріотизм. Вважаю, такі акції повинні бути.

Борис Пилипович каже, що писати було нескладно, хоча в своєму житті науковець української мови не вивчав і не вважає, що знає її досконало. Він багато років прожив у Казахстані і знає казахську, постійно читає лекції англійською в вищих навчальних закладах Норвегії, Німеччини, Франції, Швеції, знає швецьку. Українською мовою користується в навчальній і адміністративній роботі. Диктант перевірить, бо самому цікаво, як написав.

Директор навчально-наукового інституту фізики математики та комп’ютерно-інформаційних систем Юрій Ляшенко розповів:

— Я родом із села. Моя мати була вчителькою початкових класів і працювала в бібліотеці, де і я провів багато часу. Якщо ми будуємо свою незалежну державу з успішним майбутнім, то починати треба з мови! Такі заходи спонукають українців розвивати свої знання та слідкувати за нововведеннями, щоб бути гідними своїх пращурів.

Людмила Швидка, директор навчально-наукового інституту іноземних мов, зазначила, що хоч вивчення іноземних мов пріоритетне в їхньому інституті, але знання рідної мови — це обов’язок кожного свідомого громадянина.

— Треба проводити побільше таких акцій, які єднають громаду навколо спільної справи. — Людмила Володимирівна навчалася в російськомовній школі й так склалося, що лише під час становлення незалежності задумалася над вагомістю української мови. — Я усвідомила: якщо знаю і російську, і німецьку, то просто зобов’язана вивчити українську. Тоді я не могла дозволити собі говорити суржиком. Доклавши певних зусиль, я опанувала державну мову й тепер знаю, що це не лише можливо, а й важливо!

Із нагоди свята у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича в читальному залі гуманітарних наук було розгорнуто виставку «О, мово моя, душа голосна України» та тематичні викладки у всіх читальних залах книгозбірні.

— Ушістнадцяте цей знаменний день був відзначений написанням Всеукраїнського диктанту національної єдності. У цій духовній акції взяли участь понад 25 працівників нашої бібліотеки, — зазначив директор Григорій Голиш.

А ось що думають про акцію студенти

Сніжанна Лозанчин, студентка ННІ економіки і права:

— Ми писали диктант єдності в школі, це зазвичай поєднувалося зі святковими заходами до дня української писемності, з конкурсами. У ці дні у нашій школі вибирали переможців, які відстоювали честь школи в олімпіадах та конкурсах. Я такі диктанти писала успішно, але зараз хочеться перевірити себе.

Руслан Травкін,  студент ННІ історії і філософії:

— Диктант єдності пишу не вперше, але вважаю, що писати його потрібно щороку, аби перевірити знання рідної мови, щоб дивитися на свої результати та покращувати їх. І взагалі, вважаю, що акція дуже важлива для кожного українця».

Інна Троценко, студентка ННІ природничих наук:

— Диктант був складний для мене, але цікавий, повчальний, пізнавальний. Вважаю, що акція дуже важлива для вивчення і популяризації української мови.

Крістіна Орел, студентка ННІ УФСК:

— На мою думку, сьогоднішнє свято важливе для нашої державності, особливо в сучасних умовах. Народу без мови не існує. Саме тому потрібно звертати увагу людей на проблеми розвитку та побутування української мови. Популяризувати українське слово, бо говорити та писати правильно рідною мовою — це честь і повага до свого коріння. Спільне написання всеукраїнського диктанту зблизить українців у різних куточках нашої держави. Нехай це невеликий крок до усвідомлення себе як україномовної особистості, проте він потрібний.

Вадим Журавель, студент ННІ ФМтаКІС:

— Цікава тема диктанту, бо раніше я не знав легенду про апостола Андрія Первозванного. День української писемності — це свято, яке я святкую. Саме тому одягнув вишиванку. Щоправда, вона чорного кольору, бо нині кожне свято в Україні має відтінок загальнонаціонального болю.

Ідея всім колективом приєднатися до Всеукраїнської акції з написання диктанту національної єдності належить ректору університету Олександру Черевку.

— Такі акції об’єднують тих, кому небайдужа українська національна ідея, — незалежність, материнська мова, національна культура та прагнення до духовної єдності. І ця робота — важливий крок у розвитку національно-патріотичного виховання на Черкащині, — переконаний ректор.

Про це інформує прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького