Жити активним і повноцінним життям людина хоче і може у будь-якому віці. А літня особливо потребує цього відчуття. Тому чи не найбільше старенькі люблять спілкуватися одне з одним і відчувати свою причетність до подій. Своїми спостереженнями за тим, що цікаво і що важливо для літніх черкащан, ділиться Валентина Циганник, котра вже 10 років працює культорганізатором в Черкаському пансіонаті ветеранів війни і праці.
Пенсіонери – як діти, каже вона. Радіють дрібницям і люблять подарунки.- У вересні ми організували спартакіаду – змагання з шахів, шашок, гру у боулінг. Спочатку дуже мало хто хотів брати участь, але коли дізналися про призи, охочих одразу побільшало. Так само було, коли організовували збір жолудів для підсобного господарства. Усіх, хто зголосився, пригощали чаєм із солодощами. Наступного разу пішло набагато більше. Їм дуже потрібно заохочення. Коли їх зацікавити, то старенькі відволікаються від своїх хвороб і проблем, - розповідає Валентина.
У пансіонаті живуть не лише самотні старенькі, а й подружні пари
Окрім спортивних заходів, мешканці пансіонату цікавляться й культурним життям. Незабаром у приміщенні бібліотеки навіть співатимуть «караоке». Активно користуються і літературою. А беруть найчастіше романи про любов, детективи і фантастику.
На свою частину пенсії, яку отримують, купують газети, а деякі бабусі – косметику.
- Макіяж роблять щоранку, зачіски. В нас тут навіть подружні пари утворюються. Десь із десять уже є. Їх везуть у РАГС на розпис. Бо дуже важливо для них, щоб усе було законно, - зауважує пані Валентина.
реклама
