
– На листопад 2016 року, після всього, що ми пережили разом з вами, 22% громадян України вважали Сталіна, і 25% – Леніна, визначними державними діячами. Фактично кожен четвертий громадянин України вважає позитивними героями тих, хто Україну знищував. Неадекватне сприйняття історії нав’язувалося в різні періоди, – сказав під час презентації Микола Томенко. – Ми так тікали від «руского міра», що забігли в західний, а наш, український світ, проскочили. А в західному світі ми нікому без нашої історії й культури не потрібні.
«Український щорічник-2018» містить згадку про понад тисячі персоналій української культури, науки, філософії, літератури. Багато афористики і загального історичного матеріалу. Видання з наступного року трохи зміняться, розповів Микола Томенко. Щорічники планують присвятити культовим для українців особистостям – Іванові Франку, Лесі Українці, Григорію Сковороді.

«Український щорічник» є одним із низки просвітницьких проектів фонду «Рідна країна» і Громадського руху «Рідна країна» поруч із «7 чудес України», аудіопроектами та видавництвом книг. У такий спосіб автори проектів у популярній формі розповідають про українську історію, культуру і традиції, висвітлюючи й інший, неусталений погляд на всім відомі історичні події.
– 24 серпня ми святкуємо день проголошення Незалежності України. Невже ми ніколи не мали держави? 1917-1920 роки – Україну визнавали, були консульства, представництва. Зробімо день відновлення Незалежності і скажемо, що держава в нас була за часів Київської Русі, Гетьманщини. Ми не просто йдемо в Європу, ми її створювали! Треба робити масову презентацію правдивої нашої історії. Історія – це інструмент війни за Україну, ключова зброя, яка може зробити нас нормальною країною – без Леніна-Сталіна в героях, – відзначив Микола Томенко.

Презентація завершилася автограф-сесією.
Фото Сергія Черкасова
реклама
Коментарі
Аж дивно, шо ви таке міропріятіє прогавили!)
Коваль, ця стаття - передрук з сайту "Рідної Черкащини" - ти не помітив? А це означає, що "Прочерка" на презентації не було.
Мабуть, по блокнотику дісталось "Рідній Черкащині", звідки цей текст передруковано.
Стрічка RSS коментарів цього запису