Одарич розповів, як боротися зі сміттям за «тюремним» принципом його товариша Бродського

Про це він написав у «Фейсбуці».

Сергія Олеговича здивувало, що усе сміття з Черкас тепер вивозить лише один підрядник. Його машини поламалися – «і місто стало». З огляду на це Одарич поділився власним досвідом розв’язання «сміттєвої» проблеми в Черкасах.

«Подібна ситуація дісталася і мені, – написав екс-мер. – На кінець 2006 року в комунальному підприємстві "Черкаська служба чистоти" (тоді воно звалося якоюсь "КАТП...") було лише 4-5 авто, які ледь дихали. Сміттєві баки пам'ятаєте, якими були. Так звані "стакани". Іржаві, діряві, перекошені, без кришок. Завантаження відбувалося не збоку, а через верх автомобіля. Третина сміття при цьому розсипалася по двору.

На відміну від сьогодні, грошей у бюджеті не було. 8-12 млн грн на рік проти сьогоднішніх 700-800 млн.

Ми залучили приватних підрядників. Мій товариш Михайло Бродський тоді підказав гарну ідею. Ще з давніх часів тюремники вивели правило заповнення камер у тюрмі. Садити треба або по одному, або по чотири і більше в'язнів. Бо серед двох обов'язково один буде знущатися над іншим. Серед трьох двоє завжди домовляться "дружити" проти третього. А от серед чотирьох і більше стійких союзів не утворюється.

Ми поділили місто на чотири частини і розподілили між чотирма компаніями – КП "ЧСЧ", ТОВ "Українська екологія" (Черкаси), ТОВ "Грінко" (Київ) і ТОВ "Раймондіс" (Німеччина).

Обов'язковою умовою для підрядників було забезпечення за власний кошт усіх дворів своєї зони обслуговування новими контейнерами (1,1 м³, на коліщатках, з кришками). Місто витратилось лише на один новий сміттєвоз для КП і GPS-трекери на свої авто. Все. Більше не витратили жодної копійки. Буквально за 2-3 місяці всі багатоповерхівки отримали нові контейнери. І сміття вивозилось без перебоїв. Більше того, нам вдавалося роками тримати один із найнижчих тарифів на вивезення ТПВ в Україні (найнижчий в перерахунку на км відстані до сміттєзвалища), бо жоден з підрядників не міг диктувати нам умови.

Одного разу сталась така ж ситуація, як сьогодні. ТОВ "Грінко" збанкрутувала, і жоден її автомобіль не виїхав вранці на роботу. Для того, щоб не допустити колапсу, нам вистачило 2 дні. Її район був миттєво поділений між іншими перевізниками».