Слідча група СБУ впродовж 60 днів працювала на державному підприємстві «Златодар». У рамках перевірки був затриманий на три дні заступник генерального директора підприємства. Нині вже на роботі. Він давав показання. Нині підприємство працює у звичайному режимі, як і раніше. Про це сьогодні, 30 вересня, повідомив генеральний директор ДП «Златодар» Володимир Лук’янець.
– Проблема була єдина: нам в межах 30 тис. тон приписали зерна. І поклали ці тони не лише на нас, а розписали все на 6 крупних комбінатів, – розповів Володимир Лукич.
Перевірки на підприємстві пан Лук’янець пояснює «розбазарюванням Держрезерву». І за його словами, «ні для кого це не секрет». Тож слід очікувати і переслідувань по системі Держрезерву.
– Питання ж в тому, що його відновлювати треба. Наведу один приклад. Зі «Златодару» вивезли 45 тисяч тон зерна двох-трьохрічного запасу. Ми його закладали по 1300-1350 грн. за тону. Виявляється, що його продали через комерційні структури по 410 грн. Ми не впливаємо на місці на цінову політику. Якщо я керую комбінатом, то те, що належить Держрезерву – я там просто кладовщик: в мене є наряд, печатка, я повинен відгрузити. І навіть по цих 410 грн. не перечислили ці фірми назад в Держрезерв… Всі кошти пішли ви знаєте куди. І давайте не шукати стрілочників. Щоб розбронювати (зняти заборону на продаж – Авт.) державні запаси, розпорядження голови Держкомрезерву не мають права. Розбронювати можна тільки рішенням Кабінету міністрів. І розбронювання йшло таким рішенням і це свідомо робилося. Я не боюся цього сказати: брались гроші на попередні вибори. А тепер на трудові колективи буде покладено те, що є, – сказав Володимир Лук’янець. – …Зерно це тільки частинка. Там нічого не залишилось. (мається на увазі в Держрезерві – Авт.) Я вам скажу, що минулої осені я був у заступників голови облдержадміністрації. Я казав: «Дайте хоч по 5–5,5 грн. за літр дизельного пального». А мені: «Та ви що, Володимир Лукич, це ж запаси державні». Недавно мені сказали, що реалізували по 1,8 грн… А кому носили гроші, через нас не пройшла ні копійка цих грошей. Вони отам всі й осіли… (показав пальцем вгору Володимир Лукич – Авт.)
реклама