Фото: gazeta.ua
Із 15 січня розпочалася реконструкція Будинку торгівлі у Черкасах. Вона триватиме три роки. За цей час відремонтують цокольний та перший поверхи, на другий – поставлять ескалатор, оновлять фасад. Магазину на час реконструкції не закриватимуть, повідомляє «Газета по-українськи».
У крамниці людно. Ліворуч центральних дверей, де раніше продавали каву та чай, вільне місце. Сходи до цокольного поверху загороджені пластиковою дошкою. На ній оголошення: «Цокольний поверх не працює до 1 травня 2012 року» та інформація, куди переїхали торговельні відділи.
Праворуч – вітрина із золотими та срібними прикрасами. Продавець Світлана нарікає на відвідувачів.
– Ой, що нам доводиться вислуховувати кожного дня. Іноді ставлять такі дурні питання, що не хочеться відповідати. Найяскравіший перл був такий: «А що, підвал переїхав на другий поверх?». Відповідаю: «Підвал, взагалі-то, на місці стоїть, а відділи перемістилися в інші місця».
Із підвалу чути, як працює перфоратор.
– Це ще не шум. Ось коли відбійний молоток – тоді так! Ясно, що всі незадоволені. Кому це сподобається? Коли сидиш на насидженому місці довгий час, то клієнти знають. А переїхав в інше місце – втратив своїх покупців, – продовжує.
Біля дошки з оголошеннями 5 хвилин стоїть чоловік у чорній шкірянці.
– А ремонт мобільних куди переїхав? – каже він. – Оголошення про це на дошці немає.
На цокольному поверсі ходять троє робітників. Хлопець із перфоратором висвердлює бетон на глибину 85 см. Фундамент і колони перевіряють на навантаження. Біля сходів два стоси гіпсокартону для перегородки на час проведення ремонтних робіт. Коло бетонних колон складена плитка.
Основна мета реконструкції – збільшення площі для продуктового відділу магазину. Нині там супермаркет «Сільпо». Його з першого поверху мають перенести до підвалу.
– Ой, це погано, – говорить черкащанка Галина Кириченко. – Мені так подобається: із вулиці зайшов і відразу продукти купив. Я нечасто тут буваю, але зараз приїжджаю за овочами й фруктами. Раніше на базарі купляла, а зараз через морози там фрукти примерзлі.
– Універсам треба, щоб був: зайшов і купив усе, що потрібно, – говорить Галина Сіренко, поспіхом складаючи покупки.
Жінка живе навпроти Будинку торгівлі, ходить сюди щодня.
– Те, що продають унизу чи на другому поверсі, мене не цікавить. Мені головне – це продукти, і щоб продавались вони окремо від хімії. Ну і якісь побутові речі, як раніше було.
Продуктовий магазин має 1090 кв. м. Після реконструкції буде 2 тис. «квадратів». Планують розширити пекарню, збільшити промисловий та продовольчий асортименти.
– Унизу зробимо траволатор, щоб людям зручно було спускатися та підніматися із корзинами, – розповідає співвласник Будинку торгівлі Микола Мирза.
На другий поверх зараз ведуть двоє сходів. Замість одних обладнають ескалатор.
– На першому поверсі буде скляна вітрина, щоб із вулиці можна було спостерігати за тим, що всередині. Продавців, що були в підвалі, переведемо на перший поверх. Наступного року реконструюємо фасад. Було багато варіантів, але зупинилися на старовинному стилі. Можливо, воно й не дуже підходить для торговельного центру, але буде гарно для архітектури міста, – продовжує Мирза.
З історії закладу
Черкаський Будинок торгівлі відкрили 1 листопада 1979 року.
– Оскільки все в той час було дефіцитним, то на прилавок викинули постільну білизну, жіночі комбінації, купальники, парфумерію. На другому поверсі продавали одяг і взуття. Можна було вистояти чергу й купити якісні шкіряні чехословацькі туфлі «Цебо» і югославські сапожки. Їх носили до 10 років. Центр міста перемістився із тодішньої площі Леніна до новозбудованого магазину. На площі перед Будинком торгівлі ставили сцену для концертних виступів, – пригадує черкащанка Ірина Бондаренко.
