реклама
Будівельна компанія надія

Книжку «Черкаські місторії» краєзнавця і журналіста Бориса Юхна подарували черкаським школам та бібліотекам. Цікаве історичне видання вийшло друком нещодавно за сприяння голови громадської організації «Рідне місто Черкаси», депутата Черкаської міської ради Сергія Отрешка. Нещодавно її презентували освітянам.

mistor1

Учитель історії  Микола Щербина вже встиг прочитати «Черкаські місторії». Каже: такі книжки викладачам корисні, адже для того, щоб  зацікавити дітей, одних підручників замало. А в праці Бориса Юхна якраз показана неофіційна історія – те, що найбільше приваблює учнів.

Свої «місторії» автор уже друкував, щоправда, лише в черкаських газетах. Найбільше з них було опубліковано в газеті «Акцент». На ці публікації давно звернули увагу черкаські бібліотекарі.

– Нариси захопили насамперед своєю безпосередністю, доброю мовою, доступністю як для дорослих, так і для дітей, – зауважує працівник обласної дитячої бібліотеки Любов Ткач.

Сам автор каже: спершу і не планував видавати «Черкаські місторії» як окрему книжку. Та й не так легко це зробити. Але на одному із заходів познайомився з небайдужою до історії міста людиною – Сергієм Отрешком.

– Я залишив йому книжку на кілька днів для ознайомлення. А коли наступного разу зайшов, Сергій Володимирович сказав, що береться допомогти, – розповідає Борис Юхно.

Презентація для освітян та працівників культури пройшла у обласній дитячій бібліотеці

Презентація для освітян та працівників культури пройшла у обласній дитячій бібліотеці

Депутат зізнається: історія його захоплює ще з дитинства. Свого часу навіть мріяв бути археологом.

– До таких речей у мене завжди є цікавість, особливо, якщо це стосується нашого рідного міста, – розповідає Сергій Отрешко. – Після того, як прочитав цю книжку, прийняв рішення, що вона повинна стати відомою широкому загалу.

Директор черкаського видавництва «Брама» Олександр Третяков без перебільшення вважає «Черкаські місторії» гордістю свого видавництва. Його книжка вразила насамперед стилем написання – легким і доступним для будь-якої категорії читачів.

Голова обласної організації Національної спілки краєзнавців, кандидат історичних наук  Василь Мельниченко відзначає, що в цій праці, на відміну від інших історичних видань, показані не глобальні процеси та визначні події, а життя простих людей. І навіть якщо автор не торкнувся того чи іншого періоду або ж обминув якусь тему, то це його право, оскільки він не претендує на наукове визнання.

– Це бачення історії очима журналіста, – каже Василь Миколайович. – Життя показане в такому вигляді, як воно є. Сподобалися розповіді про райони Черкас, про людей, які не завжди були героями, бо є таке явище, як соціальне дно… Є тут і офіційна хроніка, але без зайвого возвеличування.

Історик Сергій Ганницький зауважує, що в кожній книжці про минуле Черкас знаходить щось нове. Цікаві факти відшукав і в «Черкаських місторіях». Тому вважає, що вони викличуть інтерес і в  широкого загалу.

Сергій Отрешко зауважує: громадська організація «Рідне місто Черкаси» співпрацю з освітніми закладами підтримує постійно. Зокрема, школам і бібліотекам уже було подаровано пізнавальні диски про символіку Черкас та фотоальбом «Черкаси у призмі часу».

реклама

Коментарі  

 
+12 #19 Казбет 21.02.2012 15:45
Хто скаже, чому передмову до книги писав Кузьмінській? Він же в історії розбирається не більше, аніж Юхно - у тому, яку каву треба заварювать для Тулуба, а яку - для Табачника. Чим зумовлений вибір рецензента - просто "тупо" як ректора, який був під рукою, чи як ідеолога черкаських регіоналів?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+23 #18 Ursus 20.02.2012 10:21
Та тут і сперечатись нема чого. Розділ про Шевченка - це класична ложка дьогтю в бочці меду. Випад у стилі Лесика Бузини спрацював - про книгу говорять більше, аніж говорили б без її пасквільної частини. А шкода - бо без ахінеї про "золоті часи" Кобзаря,про які автору сказали якісь голоси, книга сприймалася б дуже навіть непогано. Я навіть радив би О.Мацюцькій, яка хотіла купити книгу для знайомих, так і зробить. Сторінки туфти про Шевченка - у смітник, а решту книги - на подарунок.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #17 Оксана Колісник 20.02.2012 09:01
Щодо мук Шевченка. Я свідомо не беру це слово в лапки, бо ж вважаю, що як у кожної людини є свій больовий поріг, так і у кожної творчої особистості свої переживання творчої нереалізованост і. І Шевченко, на мою думку, таки наспраді мучився, адже триразове харчування та тепле ліжко - для не мали вирішального значеннядля ПОЕТА. Це важко зрозуміти тим, чиє кредо "нам аби вовна та кишка повна". А таких (вітання Маслоу), як відомо, більшість. І от кидають музикантові: "Ну то й що,що оркестру не буде - завжди можна канави копати"... Або здібному літераторові: "А пиши "чорнушку" - як NN. Він/вона вже й машину має..." Я свідомо не опоную Борисові Юхну в цій частині його роботи, зважаючи на (і поважаючи) її суб'єктивний характер. І дещо глибші речі, які читаються за його іронією з приводу Шевченка. Бузина - то інше...
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+20 #16 О. Мацюцька 19.02.2012 18:25
І про роль регіоналів у виданні книги. ВАм тепер доводиться відбивати атаки. Бачите, як по-різному можна трактувати будь-який факт (екстраполюйте цю тенденцію і щодо Т.Ш.)Це дуже добре, що ваша книга вийшла. Я і не сумнівалась, що спонсори вам не ставили ніяких умов. Просто хотілось, щоб ви почали захищатись. І зрозуміли, що нападати - легко, особливо тоді, коли людина не може відповісти вам тим самим. Життя будь-якої людини складне, обставини різні і дуже нелегко пройти поміж краплями дощу. Так було тоді, так є і зараз.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+11 #15 О. Мацюцька 19.02.2012 15:40
Шановний Борис! Нам з вами таки треба зустрітись за чашкою кави, бо ви мене не чуєте. Я якраз не з тих, хто творить для себе кумирів, тим більше ідолів. До кожної людини підходжу з точки зору психології і намагаюсь зрозуміти, чому людина в тих чи інших обставинах робить ті чи інші вчинки. А про те, що Т.Ш. мав мучитися у Черкасах - говорите ви. Мене цікавило інше: чому люди намагались з усіх сил допомогти йому, не жаліли для цього грошей і т.д. Та тому, що він був неординарною людиною. Він і сам не розумів (щоденник, листи), чому люди так приймають його у себе дома на шляху з заслання до Петербурга, чому захоплюються його віршами... Як кажуть,харизму пальцем не роздушиш. Так було з Т.Ш. і у Черкасах. І це добре, що йому тут було непогано. Невже краще, щоб він просидів ці дні у відділку? Це якраз у вас стереотип. Певно, і ви б не проти зустрітись з якоюсь людиною, яка для вас зараз цікава, неординарна. А якщо ще й допомогти їй! Про такі зустрічі потім розказують внукам.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-15 #14 Юхно 17.02.2012 19:09
Справді шановна,а не для звернення,О.Мацюцька!Ну не мучився Шевченко в Черкасах,не сходиться!І розділ лише про це.Хоча зараз я вже схиляюся до того,що може й не треба було його друкувати.Щоб не шокувати тих,хто жити не може без кумирів,ідолів і земних богів.Для мене Т.Г.-геніальний поет,посередній художник і просто нормальний чоловік.Хоча-чому Ш.-геній найбільший,а Сковорода,Гогол ь-менші,Н-Левицький,Стель мах,Гончар-ще менші?Хто і як міряв? і востаннє-про регіоналів.Не вони мали видавити книгу і багато людей знають про це.Просто одні видавали язиком,а інші-ділом.І,до речі,ніхто мені там ніяких умов не ставив"вступай,і буде тобі щастя".Я позапартійний,ч ого і Вам бажаю.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+20 #13 О. Мацюцька 17.02.2012 13:10
Юхну: Саме тому, що влада (в усі часи) водить "під дулом автомата" до пам'ятника поету покірну масовку-державних службовців, це викликає відразу до такого дійства. Як і до слів "Черкаси - вільне козацьке місто", бо насправді козаків, тобто людей небоязких і з почуттям гідності,- одиниці. Краще прочитати щоденник Шевченка, його листування, книги, написані на основі документів, які збереглись в архівах - це дає картину його життя, розуміння того, як ця людина жила. А про підтримку регіоналів у виданні книги не можна не згадати, бо ви ж ставите поету за провину, що його "Кобзар" був виданий за гроші "проклятих буржуїнів". Та насправді це добре, що вам вдалось переконати свого спонсора витратити гроші на книгу. Краще щось зробити, ніж не робити нічого. І резонанс від "Місторій" у нашому місті великий. Але все ж дуже і дуже жаль, що є у книзі цей розділ - "Арештант..." Найгірше, що його можуть прочитати школярі. Можуть сприйняти написане за аксіому. І поповнити ряди Табачникових-Табачників.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+11 #12 Оксана Колісник 17.02.2012 10:50
Цитую ВСІ УСЕ ЗРОЗУМІЛО:
ХОЧ "СУХАРІКИ" РОЗМОЧУЙТЕ, ХОЧ МІСТЕРІЇ МАЙСТРУЙТЕ - ТІЛЬКИ ШКОЛАМ НЕ НАВ'ЯЗУЙТЕ, БУДЬТЕ ТАК ЛАСКАВІ! ДУЖЕ ПРОСИМО!
Людоньки! Про нав'язування можна було би казати, аби школи та бібліотеки були змушені викуповувати ці книги. Нав'язуванням це виглядадло б, коли б на основі "місторій" був би створений і запроваджувався якийсь курс навчання (факультутив, "місцевий компонет" чи як правильно воно є - освітяни, сподіваюся, скажуть). Це ж подарунок! Борис Юхно зробив добру справу і, сподіваюся, робитиме ще. А інші, критики в тім числі, його наслідуватимуть . У Черкасах було, є і буде про що і про кого писати в різних царинах знань та жанрах літературної творчості. Їй Бо!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-5 #11 ВСІ УСЕ ЗРОЗУМІЛО 16.02.2012 22:34
ХОЧ "СУХАРІКИ" РОЗМОЧУЙТЕ, ХОЧ МІСТЕРІЇ МАЙСТРУЙТЕ - ТІЛЬКИ ШКОЛАМ НЕ НАВ'ЯЗУЙТЕ, БУДЬТЕ ТАК ЛАСКАВІ! ДУЖЕ ПРОСИМО!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+13 #10 Андрій КРАВЕЦЬ 16.02.2012 15:42
Кажете, не зовсім "науковий" виклад? Так на те Борис і журналіст, щоб публіцистикою розбавити "сухарик" фактів! Свого часу режисер Зак Снайдер зняв свій фільм "300" (у нас -"300 спартанців") за сюжетом...комікса Френка Міллера. У фільмі - історична достовірність наближається до відмітки "зеро". Але "300" пробудив цікавість до вивчення реальної античної історії у мільйонів молодих американців і європейців. Хіба це погано? А у "Місторіях" левова доля сторінок - це ж таки реальні події і факти минулого! Читайте,а потім шукайте більше про те, що вас зацікавило - в архівах, музеях, наукових інститутах. Юхно дав вам "меню" черкаської історії. Вибирайте з них потрібні вам "блюда", дізнавайтесь "на кухні" науковців усі деталі - і насолоджуйтесь "духовною їжею".
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Делікат
реклама

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ