Окрім приладів, в музеї є інтерактивний екран, за допомогою якого можна дізнатися детальний опис кожного експонату, його історія, а також цікаві фотографії, історії з життя та анекдоти про лічильники, повідомляє ПАТ "Черкасиобленерго".
Відвідати заклад, жителі і гості міста зможуть з 11 по 15 годину з понеділка по п'ятницю.
– Ідея виникла в нашого працівника ще багато десятиліть тому, – розповідає голова правління ПАТ "Черкасиобленерго" Олег Самчук. – Відвідуючи район електромереж Черкасиобленерго на Канівщині я познайомився з людиною, яка все своє життя працюючи в компанії, збирала старі лічильники. Я цю ідею підтримав, і з березня в нас розпочалася програма по створенню музею. Збирали на територію всієї України. На сьогодні зібрано 139 лічильників. Всі вони виставлені і оформлені в належному вигляді. Всі вони працюють.
Черкаський музей є унікальним, оскільки подібних не існує не лише в Україні, а й у Європі.
– З того часу, як людство почало вивчати природу електричного струму, воно й гадки не мало, що пройде небагато часу і він стане невід’ємною частиною життя, – розповів під час урочистого відкриття нового закладу директор з інвестицій та перспективного розвитку ПАТ "Черкасиобленерго" Олександр Бращенко. – Спочатку електрика ввійшла в людське життя у вигляді освітлення вулиць і будівель, поступово витіснивши гасові лампи, як більш пожежонебезпечні. Згодом з винайденням змінного струму і електричних машин електроенергія увірвалась у промисловість і поступово електропровід замінив парові машини. З винаходом динамо-машини стало зрозуміло, що енергії можна виробити набагато більше. І от тоді, коли енергія стала товаром, розпочалось змагання за виготовлення приладу, яким можна було б виміряти кількість спожитої електричної енергії. В це змагання включилися багато людей одночасно в різних кінцях світу. Від науковців до дилетантів. Були і різні підходи до створення такого приладу. Перемогу здобули лічильники індукційні, які працюють і по сьогоднішній день. Вони і представлені в експозиції нашого музею.
Хоча музей відкрито 31 серпня, створювався він протягом багатьох років зусиллями десятків людей. Та чи не найбільше приклав до цього зусиль один з працівників "Черкасиобленерго", колекція якого і лягла в основу експозиції.
– Моя колекція створювалася на початку 2000-х років, як навчальний посібник, – зазначив майстер енергозбуту Канівського РЕМ Станіслав Пересунько. – Тоді було дуже мало інформації про лічильники, і ми його створювали, щоб проводити навчання персоналу: контролерів, монтерів, обліковців. Коли ці лічильники виходили з обігу, ми їх не викидали, а залишали на стенді. Згодом він розростався. Коли кількість перевершила 70, почали приносити з інших РЕМів: з Корсуня, Кам’янки, Городища. Багато з цих лічильників були унікальними, зі своїми особливим історіями.
Своєю колекцією лічильників, яку він збирав більше 10 років, поділився з музеєм також ще один працівник установи.
– Свою кар'єру починав як майстер обліку електричних лічильників. Тоді ми займалися активно заміною лічильників і нам потрапляли в руки багато екземплярів. Просто рука не піднімалася їх викидати, – пригадує директор Черкаського району електричних мереж Юрій Барішок. – З того часу починали створювати свій маленький музей. Близько 30 з них були досить рідкісні. Я збирав їх за допомогою своїх товаришів по Уманській зоні. Деякі знаходили у віддалених селах, деякі просто приносили люди. Не всі з них були робочі, доводилося реставрувати самим.
Для колекціонерів і любителів давнини всі лічильники є особливими і унікальними. Та є серед них і такі, що здатні вразити навіть звичайних черкащан, які не дуже розбираються в тонкощах електротехнічної справи.
– Серед експонатів є і перший в області двотарифний лічильник, і лічильник з обмеженням по потужності, є й система, яка представляє наше майбутнє, вона в реальному часі зчитує дані і передає їх відразу на монітор в центр управління, – розповідає директор і екскурсовод новоствореного музею Юрій Шраменко. – Та найцікавішим мабуть можна назвати один із найстаріших в області лічильників, який і досі працює. Він марки «Сіменс» і виготовлений у 1930 році. Його конструкція така, що туди не потрапляє ні волога, ні пил. Якщо зняти кришку, то буде видно, що за весь цей час, на жодній з його деталей немає навіть слідів іржі.
реклама
