Підготовка до нового навчального року у золотоніському храмі мистецтв, який розташувався у самому центрі міста, пройшла під гаслом: «Бути оптимістами і не здаватися»!
Ось такою музичну школу Віктор Полозов побачив після пожежі.
Незадовго до 1 вересня на дверях цього музичного закладу з’явилося традиційне оголошення про набір учнів на новий навчальний рік. Здавалося б, що тут незвичного? Але дружний колектив школи, на чолі з директором Ігорем Путинцем, добре знав: цієї об’яви могло б і не бути… Дорого цього разу коштували бадьорі й оптимістичні посмішки на груповому фото, яке вони звикли робити у перший день навчання. Нелегкою працею і титанічними зусиллями багатьох людей цей заклад, наче казковий Фенікс, постав з попелу (у прямому розумінні слова!) і у перший день вересня гостинно відкрив двері своїм талановитим вихованцям.
– Найбільша наша цінність – старий рояль, який стояв на сцені, вцілів! – радіє Ігор Путинець. – Над ним на стелі був товстий шар глини, який не пропустив воду. Мабуть, Бог зберіг цей інструмент. І я під час гасіння стояв унизу і кричав пожежникам, щоб тільки не заливали рояль!
Збитки просто жахали! Але колектив вирішив не падати духом і відродити рідну школу. Музикантам допомагали усі: міська влада, яка негайно взялася за ремонт даху, місцеві підприємці, чиновники, батьки теперішніх і колишніх учнів, прості жителі міста та району. Звідусіль зносили і звозили інструменти. Допомогли коштами колективи: Черкаського музичного училища ім. Гулака-Артемовського та музичної школи №1 ім. Лисенка, що в Черкасах, Чорнобаївської, Червонослобідської, Уманської та Городищенської шкіл мистецтв. А також, інструментального ансамблю «Парафраз» Канівського училища культури і мистецтв. Матеріальну підтримку надав погорільцям депутат обласної ради, директор маслоробного комбінату Владислав Кулініч. Підприємці Андрій Остапенко і Сергій Макаренко безплатно замінили вікна. Юні музиканти та їхні викладачі заробляли гроші, даючи благодійні концерти для містян. У магазинах розставили банки-скарбнички для збору коштів. Але їх все одно катастрофічно не вистачало.
Як почати новий навчальний рік?! На загальних зборах у школі вирішили відгородити стіною невелику, вцілілу частину актового залу і навчатися у правому крилі будівлі, яка майже не постраждала від пожару. Згарище залишиться за стіною і поступово ремонтуватиметься. Нелегко було втілити цю ідею в життя, враховуючи височенну стелю старовинної будівлі, але справилися. Працювали усім миром. Про літній відпочинок працівники постраждалої школи давно забули.
Спонсором згаданих робіт став відомий у місті й області меценат та громадський діяч, депутат обласної ради, голова обласної організації Аграрної партії України Віктор Полозов. Після оглядин згарища, він на власні очі переконався: допомога і справді конче потрібна, інакше початок навчального року опиниться під загрозою. Завдяки грошовій підтримці Віктора Олександровича, протягом досить короткого терміну вдалося капітально відремонтувати частину актового залу і три класи.
Колектив Золотоніської музичної школи щиро вдячний Віктору Полозову за вагому допомогу в ремонті приміщення
Мама юної піаністки, третьокласниці Ані, Дарья Щепак зазначила у розмові: «Ми, золотонісці, давно звикли до того, що у тяжку хвилину завжди можемо покластися на нашого депутата Віктора Полозова. Скільки разів я у цьому переконувалася. Його ніколи не треба просити двічі. Мені імпонує той факт, що Віктор Олександрович не гребує сам приїхати на місце події і поспілкуватися з людьми. До того ж, він з повагою ставиться до кожного і завжди уважно вислухає усіх, хто до нього звертається. Ми, батьки, дуже вдячні йому за нашу рідну школу, за наших дітей!»
Віктор Полозов пообіцяв також ініціювати виділення коштів на ремонт музичної школи з обласного бюджету. Він має велику надію на те, що його колеги-депутати Владислав Кулініч і Вадим Гайович погодяться надати фінансову допомогу цьому закладу. Це можливо зробити за рахунок коштів, які виділяються з обласної скарбниці на реалізацію депутатських повноважень.
Сьогодні з вікон музичної школи знову лунають мелодійні звуки фортепіано та соковитий баритон баяна. І радісно стає на душі: музична школа була, є і буде! Завжди…
Марина Білецька
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису