реклама Делікат

Про важливість партнерства та співпраці в громадському секторі, а також про роль громадянського суспільства у впровадження змін, ми говоримо із Сергієм Пасічником – головою громадської організації «Академія стратегічних досліджень» (місто Черкаси),  регіональним представником Спілки «Громадські ініціативи України» у Черкаській області

35065772_2092158677461888_9214969126613680128_o

- Скоро у Черкасах відбудеться захід для громадських активістів Черкащини під назвою «Зміни на місцях: що ми можемо робити спільно». Ви є його співорганізатором. Розкажіть більше про формат «відкритого простору», в якому буде проводитися цей захід?

Так, дійсно 31 жовтня – 1 листопада ми проводимо в Черкасах баркемп у форматі відкритого простору, присвячений впровадженню позитивних змін у локальних громадах. Захід ініційовано спілкою «Громадські ініціативи України», яку я і мої колеги маємо за честь представляти в області.

Формат відкритого простору це відносно нова практика, хоча насправді це метод досить давній і можна сказати, що всі ми з вами десь і колись його використовували. Це така собі керована або радше спрямована імпровізація у формулюванні і вирішенні тут і зараз певної проблеми. Учасники на старті визначаються з тематичним спрямуванням своєї роботи, модератор направляє діяльність, аби вона не виходила за межі визначено теми.

А далі проблема сегментується на підтеми і кожен має змогу висловити своє бачення щодо причин виникнення чи існування тої чи іншої проблеми, шляхів її вирішення і можливих індикаторів досягнення цілі. Головне це те, що нікому не нав’язується думка експертів чи авторитетів. Усіялкі формальності зведені до мінімума. Всі активності фіксуються і потім зводяться до таких собі книг, які кожен учасник отримує по завершенні. А далі він сам вирішує, як ці напрацювання використовувати.

- Для кого цей захід та чому на ньому варто бути?

Насправді захід може бути цікавий для кожного. Хтось запозичить для себе цікаві методи і практики, хтось матиме змогу поширити свій досвід чи бачення того чи іншого питання. Звичайно, виходячи з пріоритетів нашої спілки, найбільше ми хотіли би бачити ініціативних громадських активістів із невеликих міст та сіл Черкащини, проте ми готові до співпраці та діалогу із усіма, для кого є важливою тема впровадження позитивних змін у своїх громадах.

Ми акцентуємо увагу на локальних громадах із часу заснування нашої Спілки, ще коли це не було модно ні серед організацій третього сектору, ні серед донорів. Справа в тому, що підтримка і заохочення громадських ініціатив на місцях – це найфективніший шлях до створення повноцінного громадянського суспільства.

Ми не придумуємо проекти під певні донорські програми.  Ми шукаємо ініціативи в громадах і допомагаємо зробити їм перші кроки, набути організаційної та інституційної спроможності. З часом багато наших грантерів стають самостійними й сильними учасниками третього сектору і вже самі прекрасно реалізують свої власні проекти.

- На вашу думку, що громадські організації та ініціативи мають вже сьогодні робити спільно, щоб досягти відчутних та зримих змін на локальному рівні?

Однозна відповідь – кооперуватися і співпрацювати. Це можуть бути спілки, асоціації, коаліції, просто неформальні домовленості, але однозначно тенденцією зараз є співпраця. По-перше, це дає набагато більший і концентрованіший ефект, додає результативності. По-друге, відбувається значна економія коштів і ресурсів. По-третє, влада, а особливо місцева, набагато краще чує голос коаліції чи мережі, ніж однієї окремої організації чи активіста.

А ще є методологічний аспект цього питання. Він стосується чіткої мети існування локальних громадських ініціатив, адже мають орієнтуватися на потреби людей конкретного села чи міста, створення там умов для зручного і змістовно наповненого життя. Зараз дуже багато цікавих практик в сфері екології, благоустрою, урбаністики, соціальної та культурної політики. І їх можна просто брати і запозичувати для втілення в своїх громадах.

- У чому важливість побудови міцних горизонтальних зв’язків в суспільстві?

Горизонтальні зв’язки створюють грибницю, площу опори. Коли є мережа однодумців, тоді від'їзд одного активіста в обласний центр чи столицю, або вихід організації з активної діяльності не зменшує активність громадянського середовища в громаді в цілому. Досвід одних передається іншим, організації чи активісти не замикаються в закриті клуби по інтересам. Знову ж таки відбувається обмін досвідом, корисними практиками, ресурсами, інформацією. А під час реалізації тих чи інших проектів партенсрькі оргаінзації доповнюють та підсилюють одна одну.

- Як досягти того, щоб ці позитивні зрушення були не поодинокими «історіями успіху», а системним процесом?

Системно працювати. Якийсь час здається, що все з того, що ми робимо, йде як вода в пісок. Насправді ж відбувається накопичення критичної маси. На якось етапі з’являється точка кристалізації і відбувається перехід до нової якості. Так само з історіями успіху. Коли їх набереться певна критична маса і те, що вчора здавалося дурницею, непотрібною новацією чи дивацтвом стане нормою, ми побачимо зміни навколо себе. Але, щоб ці зміни настали, треба над цим працювати.

реклама

Коментарі  

 
+3 #3 ХМ 30.10.2018 19:51
Хорошее это дело - активисты, прибыльное.. Смотришь на этих пасичников, нищиков, глебовых, и тп - ходили чуханы чуханами, а тут с машинками уже, денежками сорят, а кому-то и должность немаленькую дают... Молоцца! А как не делали ничего так и не делают...
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+11 #2 спостерігач 30.10.2018 16:01
Цитую 1:
Ветеран АТО???

Любитель грантів, ви навіть не уявляєте який!!!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-3 #1 1 30.10.2018 13:07
Ветеран АТО???
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100