- Скоро у Черкасах відбудеться захід для громадських активістів Черкащини під назвою «Зміни на місцях: що ми можемо робити спільно». Ви є його співорганізатором. Розкажіть більше про формат «відкритого простору», в якому буде проводитися цей захід?
Так, дійсно 31 жовтня – 1 листопада ми проводимо в Черкасах баркемп у форматі відкритого простору, присвячений впровадженню позитивних змін у локальних громадах. Захід ініційовано спілкою «Громадські ініціативи України», яку я і мої колеги маємо за честь представляти в області.
Формат відкритого простору це відносно нова практика, хоча насправді це метод досить давній і можна сказати, що всі ми з вами десь і колись його використовували. Це така собі керована або радше спрямована імпровізація у формулюванні і вирішенні тут і зараз певної проблеми. Учасники на старті визначаються з тематичним спрямуванням своєї роботи, модератор направляє діяльність, аби вона не виходила за межі визначено теми.
А далі проблема сегментується на підтеми і кожен має змогу висловити своє бачення щодо причин виникнення чи існування тої чи іншої проблеми, шляхів її вирішення і можливих індикаторів досягнення цілі. Головне це те, що нікому не нав’язується думка експертів чи авторитетів. Усіялкі формальності зведені до мінімума. Всі активності фіксуються і потім зводяться до таких собі книг, які кожен учасник отримує по завершенні. А далі він сам вирішує, як ці напрацювання використовувати.
- Для кого цей захід та чому на ньому варто бути?
Насправді захід може бути цікавий для кожного. Хтось запозичить для себе цікаві методи і практики, хтось матиме змогу поширити свій досвід чи бачення того чи іншого питання. Звичайно, виходячи з пріоритетів нашої спілки, найбільше ми хотіли би бачити ініціативних громадських активістів із невеликих міст та сіл Черкащини, проте ми готові до співпраці та діалогу із усіма, для кого є важливою тема впровадження позитивних змін у своїх громадах.
Ми акцентуємо увагу на локальних громадах із часу заснування нашої Спілки, ще коли це не було модно ні серед організацій третього сектору, ні серед донорів. Справа в тому, що підтримка і заохочення громадських ініціатив на місцях – це найфективніший шлях до створення повноцінного громадянського суспільства.
Ми не придумуємо проекти під певні донорські програми. Ми шукаємо ініціативи в громадах і допомагаємо зробити їм перші кроки, набути організаційної та інституційної спроможності. З часом багато наших грантерів стають самостійними й сильними учасниками третього сектору і вже самі прекрасно реалізують свої власні проекти.
- На вашу думку, що громадські організації та ініціативи мають вже сьогодні робити спільно, щоб досягти відчутних та зримих змін на локальному рівні?
Однозна відповідь – кооперуватися і співпрацювати. Це можуть бути спілки, асоціації, коаліції, просто неформальні домовленості, але однозначно тенденцією зараз є співпраця. По-перше, це дає набагато більший і концентрованіший ефект, додає результативності. По-друге, відбувається значна економія коштів і ресурсів. По-третє, влада, а особливо місцева, набагато краще чує голос коаліції чи мережі, ніж однієї окремої організації чи активіста.
А ще є методологічний аспект цього питання. Він стосується чіткої мети існування локальних громадських ініціатив, адже мають орієнтуватися на потреби людей конкретного села чи міста, створення там умов для зручного і змістовно наповненого життя. Зараз дуже багато цікавих практик в сфері екології, благоустрою, урбаністики, соціальної та культурної політики. І їх можна просто брати і запозичувати для втілення в своїх громадах.
- У чому важливість побудови міцних горизонтальних зв’язків в суспільстві?
Горизонтальні зв’язки створюють грибницю, площу опори. Коли є мережа однодумців, тоді від'їзд одного активіста в обласний центр чи столицю, або вихід організації з активної діяльності не зменшує активність громадянського середовища в громаді в цілому. Досвід одних передається іншим, організації чи активісти не замикаються в закриті клуби по інтересам. Знову ж таки відбувається обмін досвідом, корисними практиками, ресурсами, інформацією. А під час реалізації тих чи інших проектів партенсрькі оргаінзації доповнюють та підсилюють одна одну.
- Як досягти того, щоб ці позитивні зрушення були не поодинокими «історіями успіху», а системним процесом?
Системно працювати. Якийсь час здається, що все з того, що ми робимо, йде як вода в пісок. Насправді ж відбувається накопичення критичної маси. На якось етапі з’являється точка кристалізації і відбувається перехід до нової якості. Так само з історіями успіху. Коли їх набереться певна критична маса і те, що вчора здавалося дурницею, непотрібною новацією чи дивацтвом стане нормою, ми побачимо зміни навколо себе. Але, щоб ці зміни настали, треба над цим працювати.
реклама
Коментарі
Любитель грантів, ви навіть не уявляєте який!!!!!
Стрічка RSS коментарів цього запису