Щодня 25 тисяч смертей, щогодини – тисяча і щохвилини – 17 людей знищував голод у страшному 1932-33 роках. Ця страшна трагедія за 10 місяців забрала життя від 7 до 10 млн. українців.
– Це дуже болюча тема для кожного українця і для мене особисто, але ми маємо знати нашу історію, щоб більше ніколи не повторювати її помилки. А ще з’ясувати причини і вказати винних, тих, хто тоді винищив основу нашої нації – селянство. Генетична пам’ять про пережите зберігається до третього покоління, учені навіть дослідили так званий «ген Голокосту», однак коли люди усвідомлюють свою проблему, вона перестає бути проблемою, – зауважив у вступному слові начальник Черкаського РУВР Олександр Бовсуновський.
У переддень трагедії працівники управління зібрались в актовій залі, де не лише запалили свічу пам’яті, а й переглянули відповідні документальні кінохроніки, заслухали літературні твори, присвячені цим подіям, музичні композиції, почули сумні статистичні дані.
Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну дорогу своєї далекої і близької історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі.
Олена Башлик
реклама
