Які проблеми виявила комісія у черкаському слідчому ізоляторі?

Черкаський слідчий ізолятор знаходиться неподалік центру Черкас і там роками чекають вирішення своїх справ у судах громадяни. 10 грудня СІЗО відвідала комісія зі столиці, зафіксувавши, зокрема, надмірну вологість у камерах, тісні кімнати для побачень та ряд інших недоліків. Самі ж працівники ізолятора попросили більше грошей для пенітенціарних установ – на вкрай потрібний ремонт, бо в деяких приміщеннях його не проводили з 90-х років.

Через реформу прибрали перегородки. Люди зустрічаються з рідними вживу

Київську перевірку чекають з хвилюванням, розставляють на столі таблички з іменами приїжджих. Проте нардеп Юрій Мірошниченко одразу ж пропонує перейти до інспектування, а вже згодом сісти поговорити.

Всюди пропускна система, відеокамери, коридори діляться на сектори, грати на дверях і вікнах. На дворі гавкають собаки-охоронці. Корпусів в установі два. Один корпус – це будівля колишнього млина і ця будівля 1904 року, а інший корпус і решта будівель – 60-х років. Тут є кімната тривалих побачень, короткострокові побачення, харчоблок, камери для неповнолітніх жінок, медична частина, кімната для відеоконференцій (є мобільна пересувна установка) тощо. Найперше у заступника міністра юстиції Дениса Чернишова виникає питання по зоні в’їзду автомобілів на територію СІЗО – території КП.

– Які засоби у вас існують для перевірки автомобілів, щоб на територію не завозили нічого?

– Наглядає за цим молодший інспектор і черговий…

– Засоби?

Такого в СІЗО немає. Тож, як пояснює керівництво, навіть коли треба, щоб заїхала в сезон заготівлі фура, великогабаритний транспорт, то теж виникають проблеми.

Йдемо довгими вузькими коридорами до кімнати довгострокових побачень. Тут важко розвернутися кремезному чоловікові, але тут передбачена зустріч з родичами, дітьми... Поряд розміщуються лише дві кімнати і невелика кухня. Влітку доба перебування в кімнаті коштує 115 гривень, взимку – 150 гривень. Усього побачення даються до трьох діб.

– Зробити більші кімнати не дозволяє територія. Маємо те, що маємо, – пояснює начальник Черкаського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області Роман Дяченко.

Також показує кімнату для отримання передач, де саме восени робили ремонт. Графік її роботи – вівторок і субота, тут таки проводиться огляд передач.

Окремої уваги заслуговує невеличка кімната, де проводяться короткострокові зустрічі з рідними та близькими. Побачення проходять без скла і решіток.

– Раніше були перегородки, а тепер тут люди, що відбувають покарання на території СІЗО, можуть зустрічатись з рідними людьми, наприклад, батьками, без перепон. Таке спілкування вважають таким, що краще діє на людину, у цьому власне і реформа, – пояснює Роман Дяченко.

Заступник міністра юстиції Денис Чернишов додає, що у всіх закладах такого типу (колонії, СІЗО) планують створити відповідні кімнати до кінця наступного року.

Окремо заступник міністра зауважує, що реформи торкаються і тих, хто утримується, і самої системи. Так, за рахунок онлайн-конференцій, завдяки чому працівникам пенітенціарних установ не треба їздити у столицю, зекономлені в державі вже 20 мільйонів гривень цьогоріч.

Дах потребує ремонту. Треба 200-300 тисяч…

Загалом корпуси Черкаського СІЗО не в найкращому стані. Зокрема, проблемний дах. Роман Дяченко скаржиться, що зверталися і до міської, і до обласної влади, бо там треба значні кошти – 200-300 тисяч на ремонт.

– То він протікає зараз? – питає нардеп Мірошниченко.

– Більш-менш зробили, – відповідає Дяченко. – А там, де медико-санітарна частина, обіцяв один благодійний фонд допомогти, та поки… Ви бачите по шиферу, що  заклад старий… При тому тут на сьогодні 410 осіб, зокрема 14 "довічників", двоє неповнолітніх. При цьому заклад розрахований на 433. Ліміт ще дозволяє. Я став керівником установи в 2011 році, тоді утримувалося до тисячі осіб! Після реформування кількість зменшилася.

У коридорах СІЗО не холодно, відчувається важкий запах тютюну, адже в камерах за бажанням палять. Представник робочої групи – правник – просить відімкнути одну з камер, де перебуває семеро жінок (за словами працівників СІЗО, кімната на 16-17 квадратних метри, але візуально здається, що менше). Всі відвернулися до стіни, мовчать. Лиш одна виявляється балакучою. Каже, що все влаштовує, все добре. Проте на стінах помітні плями від вологості (працівники СІЗО також припускають, що додаткова вологість від того, що жінки перуть речі).

У іншій – чоловічій камері – також сірі плями проступають крізь фарбу і йдуть знизу вгору. Працівники СІЗО припускають, що вологість піднімається з землі вгору. Вологість помітна й в інших камерах. Вологість, до слова, «з’їла» і стіни в душовій, яка зараз на ремонті. Всього, підрахували, на ремонт треба тисяч 40…

– Думаємо, що будівля була непередбачена для створення СІЗО, бо ж таки був млин. Тож тут відсутня ізоляційна подушка і волога тягне знизу. Фарбуємо, білимо, але все одно є проблеми, – кажуть представники СІЗО.

Нардеп Юрій Мірошниченко радить зважати на заповненість СІЗО і по можливості розселяти людей у вільні камери, щоб не було такого скупчення.

Представник ГО "Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів" Олександр Федорук звертає увагу на відсутність захисних кріплень на лампах у камері "довічників". Тобто через відсутність захисної металевої сітки підслідні можуть вчинити якісь необдумані дії з електрикою. Фіксує Федорук і відсутність кип’ятильників чи чайників, водночас затримані мають право на безпечну воду.

– Доступ має бути до питної води, саме питної, бо знаю, що в Черкасах в крані погана вода і непридатна для питання. Таким є закон. Якщо людина губиться і не може відповісти чи кип’ятить воду в чайнику, чи кип’ятильником, то значить таки є проблеми. Зокрема, на пряме питання одна з жінок сказала, що кип’ятить воду в чайнику, але його ми не бачили в камері…

– А де брати чайник? – запитує представник СІЗО.

– Але ж є норми і правила, – відповідає Федорук

– Тобто ви не заперечуєте, що має бути чайник? – уточнює нардеп Юрій Мірошниченко.

– Ні! Якщо в нас, то ми даємо! – запевнили в СІЗО.

Окремо він звернув увагу і на погане освітлення в камері з сімома жінками, яке досить погане...

Заступник міністра зауважує, що все могло б бути краще за умови кращого фінансування.

– Я перші враження роблю з господарчого блоку. Якщо підошва не прилипають, то можна йти далі. Зайшли в м’ясний цех і в овочевий, то все по нормах. Колода посипана сіллю… Бідненько, але чистенько охайно, – каже Денис Чернишов.

– Мої відчуття після побаченого суперечливі. З одного боку працівники роблять все, що від них залежне, залучають можливі ресурси, самі долучаються, а з іншого боку стан жахливий, як жахливий стан пенітенціарних закладів по країні загалом.  Багато не пристосовані до роботи, переоблаштовані, як в Черкасах. З іншого боку – норми, умови перебування підслідних… Площі не враховують ту кількість людей… Тому робимо реформу. Що це? Можливість дати людині альтернативу. Так, людина скоїла злочин, можливо, завдала комусь страждань. Але завдання суспільства не принизити її, не помститися, щоб вона втратила людську гідність, а поновити її соціальне життя. Хочемо, щоб в пенітенціарному закладі, людина, може відновила освіту, отримала якісь професійні навички, отримала належний організований захист, щоб в суді потім могла представити свою позицію, – зауважив Юрій Мірошниченко.

На його переконання, держава зобов’язана фінансувати в людину, навіть в ту, яка зробила помилку.

– Для мене, як для парламентаря, висновок такий, що треба створювати тут побутові умови, вкладати в зарплати і матеріальні моменти. Тож ми приїхали не судити, а допомогти, – наголосив Мірошниченко.

Назарій ВІВЧАРИК