На Черкащині проблема браку медичних кадрів особливо відчутна в такому напрямку, як фтизіатрія. Небезпечні умови роботи, низька заробітна плата і віддаленість обласного протитуберкульозного диспансеру від міста призводять до того, що все менше і менше лікарів ідуть туди працювати.
– Диспансер розташований за межами міста, тож виникає питання, як люди будуть сюди добиратися, – зауважує Мирон Іванович. – Коли заклад здавали в експлуатацію, то було ухвалено рішення про виділення транспорту для перезвезення працівників. Нині, звісно, ніхто транспорту не виділяє. Ми маємо 2 автобуси, якими підвозимо працівників, але ж лише у дві точки міста. Далі люди повинні ще добиратися громадським транспортом. Наш автопарк уже зношений, потребує негайного поновлення. Це перша проблема. Друга проблема, що все ж таки люди бояться туберкульозу. У минулому році до нас прийшло два молоді спеціалісти, а до цього часу 5 років не було поповнення кадрів.
Щоб убезпечити працівників, закладу потрібно придбати бактерицидні лампи, засоби індивідуального захисту, однак на це не виділяється коштів. А треба – більше мільйона гривень.
Не приваблює на небезпечну роботу і рівень зарплати. У молодого спеціаліста вона нині становить близько 1400 грн., а в медсестри – близько 1100 грн.
– Є несправедливість і в нарахуванні заробітної плати. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, нараховується надбавка за небезпечні умови праці в розмірі 60% від зарплати лише трьом відділенням і дуже вузьким спеціалістам. Решта отримує надбавку лише 30%. Хоча люди працюють однаково, однаково ходять біля хворих, постійно ризикуючи власним здоров’ям. Несправедливо, що й санітаркам немає такої надбавки, – каже "Прочерку" Мирон Олійник. – Люди працюють по суті в екстремальних умовах.
Кадрова проблема стосується не лише диспансеру, а й протитуберкульозної служби по всій області. У 6-ти районах нині взагалі немає лікарів-фтизіатрів.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису