Такі питання обговорювали учора, 13 лютого, під час круглого столу в Черкасах, до якого долучилися експерти та представники туристичної сфери.
- Для туризму потрібні три речі: політична воля, інфраструктура, промоція. Немає важливішого, усе працює в комплексі, - переконана народна депутатка України, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Анна Романова.
Перший крок до розвитку – це знайомство. Представники туристичної сфери мають налагодити діалог одне з одним, місцевою владою, активістами, журналістами.
- Ініціатива має йти від органів влади. Так було у містах, яким вдалося реалізувати туристичний потенціал. Потрібно зустрічатися для обговорення реальних проблем, - говорить Романова.
За її словами, туризму без інвестицій не має.
- Скільки б не говорили, що Україна багата країна, має чудові місця, але розвитку туризму не спостерігатимемо, поки не витрачатимуться кошти на маркетингову стратегію просування, - каже голова профільного підкомітету.
Місто, тим паче обласний центр, має у структурі ради на рівні управління дбати про розвиток туризм. У Черкаській міській раді немає відповідальних за цю сферу.
- У нас в структурі департаменту економіки та розвитку є 2 людини, які займаються туристичним напрямком. Це не є їхніми посадовими обов’язками, але вони розуміють важливість цього напрямку, - наголошує заступниця міського голови Черкас Людмила Борунос. – Нині стоїть завдання перед депутатами, пов'язане зі зміною структури ради.
Туризм тісно пов’язаний зі сферами інфраструктури, податків, у яких якраз найбільше проблем.
- За умови, коли б в Україні не просто зробили ставку на туризм, а реально задіяли й інші сфери (транспортну інфраструктуру, прикордонну тощо), то ми б залучили додаткові десятки мільярдів доларів. Потенціалу держави для цього достатньо, - говорить Анна Романова.
Народна депутатка переконана, що гальмують розвиток туризму не лише проблемні дороги, відсутність аеропорту, а й податки. Так, для прикладу, Черкаси ухвалили максимальні ставки для туризму: для внутрішнього – 0.5%, для в’їзного - 5% від розміру мінімальної заробітної плати.
За її словами це призводить до збільшення вартості туристичної послуги, заганяння у тінь малого бізнесу.
- У результаті 80% вартості поселення в готель, наприклад, у такому випадку складають податки та збори. Тому мені дивно чути, коли хтось «за» підвищення податків, - каже голова профільного підкомітету. - Туреччина лише нещодавно ввела збір на безпеку. Ніхто не знає, що з 80-их років ця країна знімала всі податки з підприємців. Лише через 40 років, коли вона стала туристичним центром, дозволила собі введення якихось податків. Це звичайно децентралізація, але Черкасам треба з цим щось робити.
Навіть без туристичного збору можна отримати більший економічний ефект. Для прикладу, туристичний збір становить лише 0,01 % дохідної частини столиці.
- Я прийшла на засідання Київради, під час якого вирішувалося питання встановлення туристичних ставок. Вони планували 0,5% для внутрішніх, 1% - для іноземців. Я пропонувала ще б менше. Якби Київ відмовився від туристичного збору, заявив на весь світ, що ми столиця вільна від туристичного збору, то був би більший економічний ефект. Але ніхто цього не розуміє, - говорить народна депутатка.
За її словами, доходи від туризму – це й ПДФО, акцизи на алкоголь, на пальне, ПДВ. В усіх країнах Євросоюзу платять знижений ПДВ.
- Я планую реєструвати законопроект про зниження ПДВ для засобів розміщення. Пропоную 10%. Розумію, що цей законопроект не пройде у цій раді, але створити прецедент, щоб це стало реальністю вже через рік-два, необхідно. У деяких країнах Європи ПДВ взагалі у 3-4 рази нижчий, - зауважує Анна Романова.
Окрім того, переконана вона, що туристичний збір не має застосовуватися до агросадиб та гуртожитків.
Учасників круглого столу цікавило питання надання Черкасам статусу міста-курорту.
- Це не реально. Але ви маєте усвідомлювати, що навіть цей статус не дасть туристичних потоків, - говорить Романова. – Потрібно виділити конкурентну особливість міста. Я, як пересічний, платоспроможний турист із дитиною поставила собі запитання: Чим у Черкасах зацікавити киянина? Насамперед на думку спало створення спільного продукту Черкаси-Умань, коли ж я дізналася, що туди їхати 4,5 години з обласного центру, то зрозуміла, що це не варіант.
Учасники круглого столу зауважили, що місто має унікальну берегову лінію, чудовий сосновий бір.
- Це плюс для міста. Адже якщо брати глобальний тренд розвитку, то говоримо про рекреаційний оздоровчий туризм. Нині значна частина людей, коли обирає путівки, то цікавиться не форматом «все включено» для відпочинку, а й можливістю поєднати це з оздоровленням. Особливо коли говоримо про середній та вищий клас, - зауважує народна депутатка.
Для ефективної робити у напрямку туризму потрібна стратегія. Цей документ має створюватися не на 10-20 років. Максимум 5.
- Для початку потрібно провести соціологічне, маркетингове дослідження. Це дозволить зрозуміти, чому люди їдуть до Черкас, що їх приваблює, які є запити у пересічного туриста тощо. Уже після на основі результатів мають напрацьовуватися основні положення стратегії. Це робити потрібно із залученням різних середовищ: влади, науковців, бізнесу, - говорить Анна Романова.
Про це інформують організатори
реклама
