Суд виправдав директора аеропорту, звинувачену у вимаганні 70 тисяч хабара за оренду приміщень

16 червня 2017 р. в.о. директора КП «Аеропорт Черкаси» Олена Качуріна та її знайома Віра Риженкова (в минулому в.о. директора КП «Облпаливо») були затримані правоохоронцями за підозрою у вимаганні та отриманні 70 тис грн. неправомірної вигоди.

За даними слідства, гроші вимагали за сприяння у підписанні договору оренди площ, які перебували у підпорядкуванні комунального підприємства. Зокрема мова йшла про надання в оренду приміщення профілакторію та диспетчерської аеропорту з прилеглою територією. В якості посередника в.о. директора залучила свою знайому, яка й отримала перший транш – 50 тис грн.

За умови надання неправомірної вигоди у розмірі 70 тис грн. було обіцяно, що ТОВ «Спецтрак» буде єдиним кандидатом на конкурсі та отримає в оренду бажану нерухомість.

В судовому засіданні обвинувачена Олена Качуріна вину не визнала, та пояснила, що до неї звертався представник «Спецтрак» з проханням допомогти з оформленням документів на оренду приміщень. Однак вона не мала таких повноважень, оскільки згоду на оренду надає обласна рада після проведення конкурсу. Після цього, представник товариства просив надати контакти людини, яка б могла допомогти з оформленням документів і вона порадила свою знайому.

Обвинувачена Віра Риженкова вину не визнала та пояснила, що їй телефонував представник товариства і вона з ним зустрічалася та погодилася допомогти в оформленні документів. За їх домовленістю, за ці послуги мали бути сплачені кошти в розмірі 70 тис грн. Частину отриманих коштів у розмірі 50 тис грн. планувала перевести в долари і повернути їх замовнику в разі програшу конкурсу, але була затримана правоохоронцями.

Представник «Спецтрак», по заяві якого було відкрито провадження, в ході допиту в суді зазначив, що Олена Качуріна в нього коштів не вимагала, а умови отримання в оренду приміщення він обговорював виключно з Вірою Риженковою. При цьому він зауважив, що був зацікавлений в отриманні приміщення, а яким чином і ким будуть використані кошти його не цікавило.

Сторона обвинувачення, доводячи вину підсудних, посилалася на матеріали негласних слідчих дій, зокрема на аудіо та відеоконтроль розмов та зустрічей за участі підозрюваних та заявника. Негласні слідчі дії були визнані недопустимими доказами, оскільки на стадії досудового розслідування вони не були належним чином розсекречені, що безпосередньо є обов’язком сторони обвинувачення.