Про це пише Тетяна Івашкевич у «Вістях Черкащини».
Нагадаємо, єрківчанину Віталію Лазаренку наприкінці лютого транспортером пошматувало ліву руку. Це трапилось на ПАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів». Під час чистки транспортера рукав чоловіка потрапив під стрічку. Руку Віталія почало затягувати. Напарник вимкнув обладнання. Начальник зміни викликав швидку допомогу. Однак годину потерпілого визволяли із транспортера, за цей час чоловік втратив багато крові.
На ушкодженій руці Віталія медики виявили три відкриті переломи, порвані вени, нерви, зв’язки. Спершу лікарі боролись за його життя, потім розпочалась виснажлива боротьба за руку. На жаль, по лікоть згодом її таки довелось ампутувати. Чоловік пережив важкі некрози, надскладні хірургічні втручання, ампутацію, не одну пересадку шкіри. Звісно, сподіваємось, що найстрашніше позаду, але й попереду ще багато випробувань.
Днями в Ірпінському військовому госпіталі Віталію зробили чергову операцію, вийняли шпиці, зачистили некроз на кістці. На це пішло понад 10 тисяч. Далі ж у руку треба вживлювати титановий штифт, а така операція знову вимагає великих коштів – 50 тисяч гривень, яких у молодої сім’ї, що вже півроку побивається по лікарнях, наразі немає.
«Віталій на лікарняному, а я у відпустці, – розповідає дружина Тетяна. – Тому коштів нема, які були, зібрали – витратили на операції. Звісно, якби підприємство виплатило нам відшкодування за виробничу травму, лікарняні, покрило витрати хоча б за чеками, то по допомогу ми б не зверталися. Але, на жаль, і досі триває розслідування. Навіть не готові акти, щоб ми могли подати на МСЕК для отримання групи. Скоро сплине 150 днів від трагедії, а ми ще нічого не добилися. На сьогодні в лікарнях ми залишили понад 230 тисяч гривень, більша половина витрат не за чеками (тричі шукали донорів, витрачались на бензин тощо) – це і власні збереження, й пожертви рідних, друзів. Мої колеги, вчителі, передали 3,5 тисячі, 5 тисяч зібрали колеги Віталія і ще 5 дали його колишні співробітники із «Катеринопільського елеватора». Ватутінський комбінат вогнетривів, на якому трапилась трагедія, та ФОП «Дейна РД», де працював чоловік, надали нам згідно з заявами по 25 тисяч матеріальної допомоги (в сумі 50), але ці кошти вже всі витрачені. А попереду нові величезні витрати. Треба шукати гроші на чергову операцію, реабілітацію та протез. Сподіваємось, люди не залишаться осторонь нашого горя.
Карта ПриватБанку 5168 7573 2780 2262 − Тетяна Лазаренко
Пам’ятаймо: «Рука того, хто дає, не збідніє».
реклама
