З ініціативи краєзнавця Сергія Ганницького в рамках Третього черкаського книжкового фестивалю в неділю відбулося обговорення зацікавленими черкасцями стану охорони в Черкасах пам’яток архітектури, а також старовинних будівель, які не мають цього статусу.
Зокрема, статус пам’ятки архітектури не поширюється на «Рибний ряд» – єдину будівлю, що зберіглася від старовинного ринку на Соборній площі міста. «Рибний ряд», який, як вважають, є витвором відомого архітектора Владислава Городецького, «вижив» тому, що належить Черкаському національному університету імені Богдана Хмельницького і розташований на його подвір’ї. Цьогоріч «Рибному ряду» виповнилося 110 років.
– Більшість міст на заході України намагаються зберегти не тільки історичні будівлі, а геть і двері, які ведуть до них, – зазначив під час обговорення журналіст Сергій Шандра, автор серії краєзнавчих телепередач «На районі». – У нас у Черкасах, на щастя, ще досі зберіглася низка старовинних будівель. Хотілося б, щоб міська влада сформувала якусь програму збереження цих будинків.
Але, як зазначили інші учасники обговорення, нинішня міська влада, як і її попередники, не виявляє справжньої зацікавленості у збереженні старовинного духу міста, й історичні будівлі в наші дні продовжують руйнувати. Особливо сумна доля будинків, які перебувають у приватній власності – їх розбирають, перебудовують, закривають старовинні фасади утеплювальними матеріалами.
Архітектор Федір Гонца наніс на мапу Черкас будинки, які мають охоронний статус. Багатьох із них уже, на жаль, немає.
– При цьому, багато із цих пам’яток за певних умов можуть мати туристичну привабливість, – зазначив фахівець. – Але треба визначитися, як їх використовувати, хто має за них відповідати. Таких пам’яток у нас кілька десятків. Натомість, наразі туристи фотографуються лише біля кількох із них, головним чином – біля «черкаської Ейфелевої вежі», так званого «Блакитного палацу».
На переконання Федора Гонци, до визначення туристичної привабливості тих чи інших об’єктів треба підходити креативно. Приміром, загаданий вище «Рибний ряд» за своєю суттю є відбитком історії черкаського бізнесу, оскільки був частиною ринку.
– Це – приклад торгівельного бізнесу. Просто чудо, що він зберігся, тому що Черкаси завжди вважалися рибним містом. Про черкаський борщ з карасями писав ще Тарас Шевченко, – нагадав архітектор.
Але, зазначив Федір Гонца, в будь-який момент може бути зруйновано і «Рибний ряд», який розташований у привабливому з погляду багатоповерхової житлової забудови місці.
– Два роки тому ми зі студентами власними силами обміряли цю будівлю, були в підвалі, були на поверхах, зробили креслення, плануємо зробити 3Д-модель. Стан будівлі, звісно, жахливий. І якщо думати про те, як її зберегти, то потрібно думати, чим вона може бути зараз. Ясно, що базаром вона вже не буде... Просто законсервувати – це буде нудно, адже людям потрібна жива історія, правда про їхнє минуле, – сказав Федір Гонца.
Як запропонували учасники обговорення, одним із варіантів використання будівлі міг би стати музей риболовлі чи взагалі «музей риби».
– У 1960-1980-ті роки архітектура Черкас пережила цілу низку «відкритих переломів», – зазначив черкаський історик, краєзнавець і журналіст Борис Юхно. – Тодішній керівник області Іван Кіндратович Лутак говорив про старовинні будівлі, що «ці нужники нам не потрібні»... Посттравматичний синдром Черкаси переживають до цього дня: міські голови Черкас питанням збереження історичної спадщини не цікавляться. Громадськість в цілому – також, адже громадські слухання зазвичай перетворюються у формальність. Над багатьма історичними об’єктами в нашому місті й досі нависає загроза. Зокрема, під великим питанням майбутнє відомого «Будинку з грифонами» (на вулиці Гагаріна під Замковою горою, – ред.)...
Організатор дискусії Сергій Ганницький закликав усіх, кому небайдуже майбутнє Черкас, усіма можливими способами висловлювати своє ставлення до питання збереження пам’яток історії та архітектури. Зокрема, можна взяти участь у голосуванні ТУТ.
