Інна - одна з жінок, які живуть у відокремленій частині табору. Вона та інші з тієї території - вигнанці, "чужі", адже зреклися або й зовсім не підтримували поглядів терористів. Більший сектор - це територія радикального ісламського матріархату. Охоронці розповідають що ці жінки встановили суворі порядки, тож убивство та насилля тут - звичайна справа. Дружини бійців навіть не приховують що чекають повернення "ІДІЛу".
- Вони вважають, що ми віровідступниці, повинні були не здаватися, під бомбардуванням перебувати, що там - істина. Накази на покарання і навіть на страту відступників віддає жінка-емір, - розповідає черкащанка.
Бадран Джія Курд, політичний представник курдів, розповів що убивства у таборі трапляються часто.
- Жінки терористів ІДІЛу, які не відреклися від віри, і дотепер культивують ідеї “Ісламської Держави”. Вони готують і себе, і своїх дітей до війни проти невірних. Тут регулярно вбивають жінок, які шкодують, що приєдналися до ІДІЛ і тепер хочуть повернутися додому. Тож деякі країни готові забрати з табору лише дітей, а жінок, їхніх мам, залишити тут, - пояснив Бадран Джія Курд, політичний представник курдів.
Нині становище Інни дійсно складне, адже табір - один із найжорстокіших не лише через матріархат. Зимою в Сирії убивчий холод, влітку - нестерпна спека. Якщо люди з табору чимось захворіють - це означає майже кінець, оскільки медичної допомоги не слід і чекати.
- Я виховую двох дітей. Їх уже тут народила, не в Україні. Коли була вагітна старшим хлопчиком, Абдурахманом, то зрозуміла, де я знаходжусь. Почала просити у чоловіка розлучення, хотіла назад повернутися, однак він сказав, що, як тільки я народжу, можу їхати, але дитину залишаю. А як я без свого малюка? - розповідає черкащанка.
Абдурахман народився здоровий, але поранення зробило його дитиною з інвалідністю - кістка на нозі була наскрізь пробита. Через це він постійно на руках у Інни. Другу ж дитину жінка народила від другого чоловіка.
Жінка має дві освіти - вона фінансистка та менеджер по туризму. Сюди її вивіз перший чоловік і став бойовиком "ІДІЛу". Інна зазначає: думала, що їде в Туреччину. Але після неї приїхали до Сирії.
- Чоловік, із яким я сюди приїхала, помер. За місцевим звичаєм дружину загиблого передають під опіку комусь із родичів-чоловіків. Від нього вже й народила другу дитину, - згадує Інна Добровольська.
Жінка зазначає, що діти не винні у помилках батьків. Вона хоче, щоб ті росли в безпеці та мали майбутнє.
рекламаЦікаві новини звідусіль
