Про родину відомих підприємців, меценатів і науковців-садоводів Симиренків розповіли черкаські краєзнавці Василь Мельниченко і Людмила Дядик на засіданні клубу «Моя Черкащина», яке відбулося вчора в приміщенні Черкаської обласної наукової бібліотеки імені Т.Шевченка. Знаний краєзнавець і поет Микола Борщ прочитав уривок зі своєї поеми «Платонів хутір – геніїв колиска», присвяченої Симиренкам. Також гості заходу переглянули документальний фільм про відому меценатську родину.
Федір Симиренко
Рід Симиренків відомий з козацьких часів. Уродженець Платонового хутора на Городищині Федір Симиренко (1780-ті – 1867) потрапив у кріпацтво, але завдяки своєму підприємницькому хистові та співпраці з родиною своєї дружини, уродженої Анастасії Яхненко, зумів розбагатіти та викупитися на волю. Згодом Симиренки і Яхненки, взявшись за виробництво цукру, створили цілу промислову імперію з центром у Млієві, яка за своєю потужністю не поступалася столичним індустріальним центрам. Симиренки відомі своїм по-християнськи турботливим ставленням до робітників і меценатською підтримкою української культури. Зокрема, дбанням Платона Федоровича Симиренка в 1860-му році було видано «Кобзар» Тараса Шевченка, а його брат Василь Федорович допомагав Українському науковому товариству.
Левко Платонович і Володимир Левкович Симиренки стали засновниками українського раціонального садівництва, видатними селекціонерами і колекціонерами сортів плодово-ягідних рослин. Обох їх, і батька, і сина, було вбито за часів радянської влади. Син Володимира Симиренка Олекса – відомий американський соціолог.
