На цьому під час сьогоднішньої пресконференції наголосив директор обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Фесун.
– Чомусь дехто вважає, що розмову з диспетчером краще розпочинати з крику. Насправді це неефективно і контрпродуктивно, – запевнив Ігор Анатолійович. – Найперше потрібно повідомити, що трапилося. Не казати «Подошлітє машинку» на таку-то адресу (чомусь, приблизно так розпочинається кожна п’ята-сьома розмова з диспетчером). Ми ж не таксі врешті-решт. Треба повідомити, що трапилось, із ким трапилось і де трапилось. Далі – відповідати на запитання диспетчерів.
Диспетчери запитують: чи був контакт із хворими на коронавірусну хворобу, чи є у пацієнта температура, чи є проблеми з диханням, чи не виписувався він із якихось лікувальних закладів (за даними МОЗ, лікувальні заклади посідають в Україні третє місце серед джерел зараження на COVID-19). Може бути задано й деякі інші запитання.
Все це необхідно, передусім, для того, щоб знати, чи вдягати членам бригади швидкої допомоги захисні костюми. Деякі пацієнти заявляють, що температури немає, хоча вона насправді є. Так робити не потрібно – швидка приїде в будь-якому разі, але якщо на такий виклик медики виїжджали без захисного костюма, їм після цього виклику доведеться припинити роботу і перейти на обсервацію. Це зменшить кількість наявних бригад. Так, наприклад, сьогодні на обсервації перебувало дві бригади. Але бували дні, коли припинити роботу мусили працівники 5-6 бригад.
реклама
