У храмах ПЦУ моляться за упокій душі владики Софронія, – митрополит Іоан

Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан (Православна церква України) виступив із відкритим зверненням з приводу відходу у Вічність митрополита Черкаського і Канівського Софронія (Українська православна церква МП).

Висловлюючи щирі співчуття рідним і близьким новоспочилого митрополита Софронія, митрополит Іоан підкреслив «той факт, що з-поміж багатьох своїх співслужителів владика Софроній завжди помітно вирізнявся чіткою проукраїнською позицією та неодноразово визнавав за необхідне рухатися у напрямку створення Єдиної Помісної Української Православної Церкви».

Митрополит Іоан наголосив, що саме подібні церковні переконання, відкрито сповідуваний ним патріотизм та любов до України були одними з найважливіших чинників, які уможливили створення тривалого багаторічного миру, міжконфесійного спокою та взаємоповажного співіснування різних конфесій на теренах черкаського краю. Він висловив сподівання, що наступник спочилого владики Софронія дотримуватиметься тих самих принципів.

«Попри нашу належність до різних православних юрисдикцій, які мають непросту історію взаємин, хочу відверто засвідчити свою особисту глибоку повагу до спочилого владики, котрий вирізнявся багатьма позитивними людськими якостями та численними християнськими чеснотами, був воістину непересічною, яскравою, талановитою та харизматичною особистістю, завдяки чому він назавжди залишиться у вдячній молитовній пам’яті багатьох мешканців міста та області», – наголосив митрополит Іоан.

Він також запевнив духовенство, паству, духовних чад, рідних та близьких митрополита Софронія, що у ці трагічні та скорботні дні в храмах Черкаської єпархії Православної церкви України лунають молитви за упокій душі новопреставленого архіпастиря.

«Нехай милосердний Господь подасть втіху й розраду кожному з вас, незважаючи на велич та непоправність втрати, а душа митрополита Софронія нехай вічно спочиває у світлі лиця Божого, де немає ні недуги, ні скорботи, ні зітхань, а життя безкінечне. Вічна пам’ять…» – написав митрополит Іоан.