Хто претендує на посаду секретаря міськради?

У час пандемії та наближення завершення бюджетного року в Черкасах, здавалося б, треба було зосередитися на проведенні сесій новообраною владою і прийняття ряду нагальних питань. Але політикум бурлить не менше ніж перед двома турами виборів міського голови. Справа в обранні секретаря міськради Черкас, пише сайт «Про все».

- Ця посада – цінний актив для формування більш широкої і стійкої більшості. Віддавати його «своїм» фракціям – стратегічна помилка. Побоювання, що Секретар не зі «своїх» стане центром змови проти міського голови не мають реальної твердої основи. Якщо обставини складуться не на користь Анатолія Васильовича, то замінити Секретаря на лідера заколотників не буде проблемою. Тож створювати за рахунок секретарської посади «надійний тил» нераціонально. Віддати посаду представникам «антимерської» коаліції було б широким і навіть красивим жестом, але цього не зрозуміють в першу чергу свої і (не дай Боже) сприймуть це як слабкість або невпевненість в собі, – пише у Facebook політичний консультант Юрій Сас.

Нині у ЗМІ звучать наступні прізвища серед претендентів на посаду секретаря міськради. Це депутат-«батьківщинівець» Юрій Тренкін, «батьківщинівець» Олексій Мельник, «черкащанин» Іван Сухарьков, «слуга» Араїк Мкртчян, «черкащанин» Нарек Казарян, «слуга» Сергій Дудка тощо.

Водночас нову кандидатуру запропонував меру нацкорпусівець Дмитро Кухарчук.

«Зараз модно стало говорити про секретаря, то думаю і я кілька слів скажу. Всі сприймають цю посаду ледь не на рівні з мерською і не дарма, маємо не один досвід імпічменту у Черкасах. Але давайте повернемось до сутності речей. Секретар - це по суті людина, яка має об‘єднувати депутатський корпус. Не всупереч здоровому глузду, навколо бюджетного «пирога», а навколо принципів. По суті обрання секретаря є не тактичним, а стратегічним кроком, який надалі визначатиме курс місцевого самоврядування : або бездумне використання коштів платиників податків на розсуд депутатів, або створення стратегії розвитку і осмислений шлях в світле майбутнє. Хто уособлює принципи у державі що воює? Ветеран. І я такого знаю. Людина, що не за мобілізацією, а за покликом душі повернулась в Україну з-за кордону і пішла воювати. Хлопець, що втратив ногу, але не втратив віру і продовжує прославляти наше місто і Державу на Invictus Games. І найголовніше - людина, максимально далека від політичного бруду, оскільки не встигла ще побачити як все відбувається у політиці. І навіть всупереч тому, що він став депутатом від партії, яку я не сприймаю, з усіх обранців бачу одного найдостойнішого – це Сергій Прядка», – пише Дмитро Кухарчук.