Чому забули про ювілей великого гетьмана-державотворця Богдана Хмельницького?

У грудні 2020 року ми мали б  урочисто, на найвищому, державному рівні, відзначити 425-річчя від дня народження великого гетьмана,  геніального полководця і дипломата Богдана Хмельницького (на знімку). Мали б вшанувати величну історичну постать, котра на століття змінила хід української історії, котра своїми блискучими перемогами вплинула й на подальший європейський розвиток.  У стані  війни, оточений з півночі та півдня, із заходу і сходу ворогами та «друзями», Богдан Хмельницький силою свого розуму і відваги,  мудрості і звитяги зумів об»єднати народ  й створити нову суверенну  Українську Державу.

Найвидатніші правителі тогочасної Європи та Близького Сходу визнали «країну козаків» як рівну собі  й направили до гетьманської столиці, Чигирина, свої посольства. Іноземні посланці вважали за честь бути прийнятими фундатором нової держави, полководцем найбільшої в Європі, непереможної козацької армії...

На жаль, 27 грудня, у день 425-річного ювілею Богдана Хмельницького, в українській столиці не заплановано бодай скромного відзначення цієї історичної дати. Чому? У переліку пам’ятних дат, які пошановуватимуться протягом 2020 року на державному рівні, про творця  першої Української держави  …»забули».

– Ще у 2019-році ми надсилали свого листа у відповідні інституції  Києва, аби ювілей Богдана Хмельницького  включили у перелік державних пам’ятних дат, - ділиться генеральний директор національного історико-культурного  заповідника «Чигирин» Василь Полтавець. – Для чигиринців, для усіх черкащан та гостей нашого козацького краю на все життя яскравими барвами закарбувалося у пам’яті грандіозне святкування 400-літнього ювілею геніального політика і полководця, яке відбулося 1995 року на Покрову. Тоді до Чигирина з’їхалася вся Україна. Був Президент України Леонід Кучма, Голова Верховної Ради Олександр Мороз, урядовці, депутатський корпус, представники Збройних Сил України, духовенство, зарубіжні гості. Врочисте і хвилююче свято, велич  гетьмана-державотворця, несхитного воїна-полководця, неперевершеного дипломата, об’єднали всю нашу країну. Члени делегацій з Донеччини і Закарпаття, Сіверщини і  Причорномор»я зізнавалися, що саме тут, у  гетьманському Чигирині, у легендарному Суботові та Холодному Яру вони по-справжньому відчули себе українцями, усвідомили масштабність нашої історії та її великих творців… Уявіть, -продовжує Василь Іванович,-яким було наше розчарування, коли нинішні депутати українського парламенту проголосували за Постанову про відзначення знаменних дат у 2020 році  без згадки про 425—річчя від дня народження Богдана Хмельницького! Наукові працівники заповідника спробували з’ясувати причину нехтування важливої історичної дати, однак на їх листи ніхто з урядовців не відповідав.

Тим часом депутати Чигиринської міської ради, уважно прочитавши преамбулу до згаданої Постанови від 14.01.2020, в якій йшлося про належне відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв «з метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті …» - вирішили звернутися безпосередньо до Президента України Володимира Зеленського.

Звернення міських депутатів підтримали їх колеги – депутати Чигиринської районної ради. На черговій сесії вони проголосували за текст листа до гаранта Конституції.

Дванадцятого червня цього року «Голос України» опублікував матеріал «Гетьманська столиця Чигирин запрошує Президента в гості», в якому розповів про прагнення і відстоювання  громади козацького міста зберегти не тільки свою національну гідність і  пам’ять, а й всіх українців.

«Чигирин, Богдан Хмельницький – це символи державності і незламності України, - процитувала газета слова депутата міської ради Ніни Мартиновської. -  У сімнадцятому столітті, коли творилася Українська козацька держава, її фактична столиця, Чигирин, з військом Богдана Хмельницького, гетьманською резиденцією, переважав за населенням Київ. До «граду столичного» прибували й ставали на постійне перебування посольства з понад дванадцяти країн Європи та Сходу… Ми запрошуємо Володимира Олександровича до Чигирина у гості, щоб він навіч побачив і відчув де і як творилася перша Українська незалежна держава. Чигирин об’єднує нашу країну, вселяє дух відваги, волі, віри у свої сили. Зшивати державу, переконана, потрібно з Черкащини, з непереможного Чигирина!»

Шкода, але Президент України, за півтора року двічі побувавши у Черкаській області, так і не відвідав легендарної гетьманської столиці.

А депутати Верховної Ради, ухвалюючи  цьогорічного вересня Додаток до Постанови про відзначення на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв, знову не включили у перелік видатну подію -  425-ту річницю Богдана Хмельницького.

Стоїть у Чигирині під Замковою горою гетьманська резиденція великого лицаря-державотворця (на знімку). Відтворено її й відкрито у жовтні 2009 року – на честь 360-річчя створення Української козацької держави. У врочистостях брав участь третій Президент України Віктор Ющенко, ініціатор відбудови резиденції. Однак, як часто у нас буває, коли будівництво підганяють під якусь дату, зведення у повному обсязі історико-архітектурного комплексу так й не було завершено. Через цю обставину резиденцію не  поставлено на баланс національного історико-культурного заповідника  «Чигирин» ні 2009 року, ні в наступні роки.

Кошти з державного бюджету на добудову більше не виділялись й жоден з наступників Віктора Ющенка на президентському посту, до «святого Чигирина» (Тарас Шевченко) – не приїздив. Будинок гетьмана,  генеральна військова канцелярія, військова скарбниця, вартівня та інші об’єкти резиденції почали занепадати й руйнуватися.

Звернення чигиринців включити завершення другої черги  відтворення  історичного комплексу до президентської програми «Велике будівництво»  також не знайшло відгуку. На Черкащині у рамках цієї програми збираються реставрувати мисливський замок російського графа Шувалова, дерев’яне приміщення, спроектоване архітектором Городецьким, інші  споруди, а про гетьманську резиденцію - анічичирк.

Що ж, говорити з високих трибун  про вшанування  національних героїв й палко закликати до національної єдності  – це зовсім неважко. А ось  на ділі відстояти історичну пам’ять, зберегти її для грядущих поколінь – для цього необхідна справді українська державницька позиція, тверда і несхитна, як булава у руках великого гетьмана.

У кого вона є – відгукніться. Чигирин чекає.

Лідія ЛІСОВА.

Богдан Хмельницький. Репродукція картини невідомого автора.

Фото гетьманської резиденції  Лідії Лісової.