До 425-річчя Богдана Хмельницького відомий київський історик Тарас Чухліб оприлюднив на широкий загал фотокопії маловідомих портретів знаменитого гетьмана.
Як повідомляє «Козацький край», їх відшукала дослідниця старовини Надія Кукса з Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» – обидва портрети пов’язані з Медведівським Свято-Миколаївським монастирем на Чигиринщині, заснованим у XVI столітті і знищеним у 1929 році більшовиками…
Портрет Хмельницького, скопійований у Медведівському монастирі Домініком П’єром Де ля Флізом
Перша копія портрету з монастиря – роботи француза, колишнього вояка війська Наполеона Бонапарта. У 1851 році на Чигиринщині працював Домінік П’єр Де ля Фліз – член-співробітник Комісії для опису губерній Київської навчальної округи, якого було запрошено до реалізації розробленої Комісією «Програми для етнографічного опису губерній Київської навчальної округи». Він описав і замалював старожитності краю. Зокрема, збереглося зображення ктиторського портрета Богдана Хмельницького, змальованого мандрівним французом у Медведівському Свято-Микільському Пустинному монастирі.
Інший портрет, роботи невідомого автора, оприлюднювався дослідниками й раніше – на початку ХХ століття. Проте вперше цей втрачений портрет колоризовано – раніше була лише його чорно-біла копія.
Колоризований портрет «Богдан з полками», який був спочатку в гетьманській усипальниці у Суботові, потім – у монастирях Медведівки та Києва і зрештою – у Качанівці на Чернігівщині, де втрачений під час війни
Протягом усього XVIII та початку XIX століття ця велична картина перебувала в гетьманській Усипальниці – Іллінській церкві в містечку Суботові на Чигиринщині. Внаслідок царського указу 1834 року «Высочайшаго повеленія об устраненіи из церквей вообще изображеній не святых лиц» картина з Усипальниці гетьмана потрапила до Медведівського Свято-Миколаївського монастиря. Потім вона була перевезена до Києва у Видубицький монастир, а звідти – до багатої колекції старожитностей Василя Тарновського в його маєток Качанівку у Чернігівській губернії.
Для першої публікації в часописі «Киевская старина» готувалася фототипія портрета, проте, в зв’язку з технічними причинами, задум видавців часопису довелося змінити, і на сторінках видання читачі знайомляться з чорно-білою світлиною з картини.
Оскільки на сьогодні оригінал картини втрачено, збереженню відомостей щодо колірної гами картини завдячуємо опису, вміщеному в Каталозі українських старожитностей колекції Тарновського, виконаному Борисом Грінченком.
Ця інформація дала можливість відомому художнику В. Прядці виконати сюжетну картину за мотивами твору, який ще називають «Богдан з полками», щоправда в авторській інтерпретації.
реклама
Коментарі
Мужской портрет для картины «Богдан Хмельницкий». 1955
да киев мог чего нибуть прислать напрмер Михаил Хмелько
Навеки с Москвой, навеки с русским народом. 1951
"толпа единодушно возопила: «Волим под царя восточного, православного!» "
Стрічка RSS коментарів цього запису