реклама
Будівельна компанія надія

Жителів вулиці Уманська у селі Зеленьків на Тальнівщині бентежить, що їхньою вулицею проходять важковаговики, руйнуючи не лише дорожнє покриття, а і їхні будинки.

dsc01931-1024x576

Про це пишуть «Вісті Черкащини».

Коли у село приїхав секретар міської ради Євгеній Безталанний з особистим прийомом, до нього звернувся Віктор Сидорович Сокуренко, почесний житель села, з цією проблемою. Дідусь повідомив, що на вулиці залишилися одні пенсіонери, для яких життя у власних оселях стало справжнім випробуванням. Так було не завжди, буквально останні 5-6 років, коли їхньою вулицею, через яку проходить сполучення із Тальянками, а далі вихід на дорогу державного значення Н-16, почали курсувати вантажівки, вага яких не 10 тон, як було до цього, а 60 і більше.

– Таке трясе, як землетрус: ми знаємо, як це. Землетрус уже був. А «фури» такі ідуть, що аж земля двигтить. Зерно везуть сюдою на Умань, а тоді на Одесу. Це ж траса проходить через село. Ціле літо їздили, що вони возили? Не можна видержати! Нерви здають. Ідіть, покажу, де тріскає, – запрошує журналістів до хати дружина Віктора Сидоровича.

Хата у Сокуренків дійсно тріщить по швах, видно це з вулиці. Усередині щілини господарі намагаються щоразу ретельно замащувати, аби далі не розходилося, а от знадвору – важче: хату свого часу обтягнули «шубою».

У сусідки Марії Барабан, теж пенсіонерки, ситуація ще гірша – тріщина на причілковій стіні така, що руку вкласти можна. «І що не робили, безрезультатно. Тріскає далі», – бідкається жінка.

– Віктор Сидорович дуже правильна людина, тому так ставиться до свого будинку. Але, якщо ви поїдете на Вишнопіль, то там дорога ще гірша. «Фури» двох підприємств ідуть тудою. Там наступного року дороги взагалі не буде. Я живу по вулиці Київській, там також є тріщини на будинках, якщо придивитися. З чим це пов’язане: чи дощі, чи зсув ґрунту, – висновки робити спеціалістам, – коментує адміністраторка села Оксана Удачна. – Я це питання свого часу вивчала. Адже Віктор Сидорович на кожній сільській сходці (я працюю в сільській раді з 2014) вставав і просив за цю дорогу. Я надсилала офіційного листа в поліцію, аби мені пояснили, на який покрив можна покласти «лежачий поліцейський» і які обмежувальні знаки поставити, яка процедура. Відповідь надійшла, що повинно бути колективне звернення, скарга, під якою підписалися 75% жителів вулиці. Тоді вони виїжджають на місце, оглядають, фотографують, роблять певний висновок. Лише після цього можуть поставити обмежувальні знаки.

Зрозуміло, аби поставити обмежувальні знаки, дорогу треба відремонтувати: зробити місточок, постелити асфальт. Чи дочекаються цього Сокуренки, невідомо. На запитання «У чиєму підпорядкуванні дорога та хто її має ремонтувати?» заступник міського голови Олександр Маринчеко відповідає так: «Що ви мені роботу нарізаєте! Якби не ви, то нічого у нас не робилося б?!». А потім, не без сарказму, обіцяє «кинути всю роботу та розібратися з вулицею Уманською у Зеленькові».

Ліна Яловська

реклама


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Делікат
реклама

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ