реклама
Будівельна компанія надія

Михайло Шевчук зі Сміли з 2014-го року допомагає бійцям на сході України. Він не лише волонтер, а й священник. Разом зі своїми землячками він створив «пиріжковий батальйон» та допомагає бійцям на фронті.

0828ce1309d66837

Про це інформує Суспільне.

Чаї, лимони, шкарпетки, ліки та мішки зібрали волонтери військовим перед Різдвом, розповів Михайло Шевчук. Він не лише волонтер, а й митрофорний протоієрей церкви Різдва Святого Івана Хрестителя Православної Церкви України. Волонтерську діяльність розпочав у 2004-му:

– Із Помаранчевої революції, коли потрібно було допомогти мітингувальникам. А після того, як у 2014-му російські війська вдерлися у нашу державу, плавно із Майдану ми почали на допомогу воїнам.

Із 2015-го почав і сам їздити на схід України, додав чоловік – уже не тільки як волонтер, а й як військовий капелан.

– Пів року служив капеланом у 57-ій бойовій бригаді. Піски, Водяне, Первомайськ – це було наше укріплення, – розповів він.

У 2014-2015 роках було декілька груп, які виїжджали на фронт. Однак тепер у Смілі залишилося тільки дві такі активні групи, зауважив священник. Допомагає не опускати руки, додав, любов до України:

– Для того я і військовий капелан та волонтер, щоб зробити все для того, щоб Україна була дійсно українською. Щоб тут був український дух, українська, мова, церква, традиції та звичаї.

Перед поїздкою до військових Михайло Шевчук традиційно об’їжджає своїх помічниць, бо без домашньої їжі його не відпускають.

Серед таких господинь – пані Ніна. Жінка розповіла: цього разу готувала сотню пиріжків з капустою і лівером. Трудилася від п’ятої ранку.

– Це треба робити з любов’ю і бажанням. А якщо це не подобається, то краще й не починати, бо і тісто це не вийде. Я сама дуже люблю пиріжки з кунжутом, тому й для хлопців завжди посипаю кунжутом, – зауважила вона.

Пані Надія готує пиріжки з яблуками, допомагає їй пан Михайло.

Жінка долучилася до волонтерства у 2016-му. Домашня їжа бійцям нагадує про домівки, тому, зазначила, робить її від щирого серця:

– Я не чекаю подяки. Просто хочу, щоб вони були здорові, поверталися до своїх сімей, і головне – були живими.

Допомагає бійцям і Віра Супроненко. Цього разу передала квашені помідори та партію пиріжків. Розповіла, як хлопці впізнають її випічку:

– Я підписую «мамині пиріжечки». Я печу їх своїм рідним, своїм дітям, як мама, щоб смачненьке у них було. А в них там поряд мам немає, та і не в кожного є мама. От я і печу.

Смілянських господинь Михайло Шевчук жартома називає «пиріжковим батальйоном», бо саме за домашньою випічкою військові та впізнають їх. І така допомога, пояснив він, усіх гуртує.

реклама

Коментарі  

 
+1 #1 Віктор 07.01.2022 11:24
З великою повагою до УСІХ хто допомогає бійцям!
Лише зауважу, що дякуючи Богу і добродіям, воїни мають харчування і дещо більше.. А от що дійсно втрачають
і потребують постійно- психічне здоров'я!
Ніхто(з керівництва) не акцентує увагу на цьому і наслідки даються взнаки- у когось одразу..а у більшості- дуууже довгі роки опісля. Зважайте на це і Бог вам на поміч!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Делікат
реклама

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ