Започаткували "батальйон" з виготовлення сіток "Черкаські павучки" у 2014 році, втім із восьми підрозділів нині залишилося два. Нині там працює близько тридцяти осіб, розповіла координаторка батальйону Ірина Апілат, пише Суспільне.
"Плетемо до перемоги" – таке гасло в черкаських волонтерів.
83-річна Ганна Горобець нарізала стрічки для майбутніх сіток. Розповіла: тут щодня працює по п'ять годин.
"Щоб плести сітку, я вже не можу, в мене немає відчуття такого в руках, щоб я зробила. Але я стараюся, я кажу, хоч якась смужечка захистить військового, і то я буду задоволена. В мене одне бажання: щоб військові наші живі, неушкоджені повернулися з перемогою", – розповіла волонтерка.
У 2014-му до батальйону прийшла 69-річна Надія Тараненко. Зауважила: тоді всі разом вчилися плести сітки і шукали власні технології.
"У кого як тоді виходило, намагалися десь дивитися, як інші роблять, а потім вже прийшли саме до такого, що потрібно плести в кожну клітинку", – розповіла пані Надія.
Свої вироби волонтери впізнають нині скрізь, розповіла 66-річна Валентина Ткаченко:
"Ми часто дивимося хроніку з фронту і вже впізнаємо свої сітки. Тому що в нас вони з хвостиками, ми завжди бачимо, що це наша праця, що вона не даремна".
За словами 69-річної Людмили Латун, у їхньому "батальйоні" кожен виконує своє завдання:
"Я армую сітку. Сітка вже готова, і щоб її натягнути на об’єкт десь на фронті, ми протягуємо армувальний шнур. Потім він тримає гарно цю сітку, по кінчиках зав’язуємо такі вуха, щоб можна було зачепити, якщо це техніка якась".
Нині основним напрямом роботи "Черкаських павучків" залишилося плетіння сіток, розповіла координаторка батальйону Ірина Апілат.
"Дуже багато і по медицині допомагали, і по продуктах допомагали, і сухпай у нас робили, був окремий філіал. На жаль, допомоги, яку ми можемо зібрати нині, нам ледве вистачає на те, щоб закупити основу, закупити армувальний шнур, знайти матеріал для плетіння маскувальних сіток і відповідно людей у нас все менше й менше", – зауважила Ірина Апілат.
Вона додала, що сітками, які сплели за всі роки, можна накрити Черкаси. Кількість сплетених сіток почали підраховувати з 2016 року. Від цієї кількості вражені самі:
"Ми сплели вже понад 37 тисяч сіток різних розмірів, і це десь близько 95 тисяч квадратних метрів", — додала пані Ірина.
Та головне, що допомагає не втрачати ентузіазму, – це згуртованість, додала волонтерка Валентина Ткаченко.
реклама
