реклама
Sucurity Police

реклама

22 вересня в Україні відзначили День партизанської слави. На Лисянщині під час Другої світової війни діяли партизанські загони під керівництвом Аркадія Макартичана, Кузьми Легкодуха та Пилипа Яковлєва, які утворилися у 1942-1943 роках.

partyzany-lysyanka-1024x683

Про це інформують "Вісті Черкащини".

Зокрема, партизанський загін Макартичана, який діяв поблизу сіл Почапинці, Верещаки та Шестеринці, з березня 1942 року по лютий 1944 року загін знищив 2 залізничних ешелони, 4 паровози, залізничний міст, 29 ворожих автомобілів, розгромив 2 поліцейські дільниці, одну гітлерівську комендатуру. Партизанами було вбито більше 200 нацистських солдатів та офіцерів.

Частина патріотів Лисянки підтримувала зв’язок з партизанським загоном імені Щорса. Його командиром був житель села Кам`яний Брід Кузьма Легкодух а комісаром житель Лисянки Іван Сікало. Загін утворився з підпільної організації Бужанського цукрового заводу і за час свого існування провів 43 бойові операції. У них брали участь і жителі Лисянки Іван Бесараб та Венедикт Микитченко. Про бойовий шлях батьків-партизанів розповіли на зустрічі з шкільною молоддю Лисянки у селищній бібліотеці їх сини – Михайло Бесараб та Володимир Микитченко (на знімку).

– Мені було 5 років, але я добре пам’ятаю, як батько частенько, на кілька днів зникав, приходив втомлений і мовчазний, – розповів Михайло Іванович. – Востаннє ми його бачили напередодні Різдва 1944 року. Вже гриміла Корсунь-Шевченківська битва, у центрі Лисянки скупчувалися німецькі танки. Батько пішов у містечко, очевидно, розвідати, яка їх кількість, але потрапив до рук поліцаїв. Разом з іншими активістами, яких того дня арештували, його спалили в хаті, куди всіх загнали. Вдалося утекти лише Івану Гладкому, який розповів мені про ту трагедію.

– Ми жили неподалік хати Івана Макаровича Сікала, як тепер ми знаємо одного з керівників партизанського руху, – поділився спогадами Володимир Венедиктович. – Мій тато часто зустрічався з ним, про щось перешіптувалися. Я був допитливим і спостережливим хлопчиком, тож повз мою увагу не пройшло, що у хаті під ліжком зберігалася гвинтівка, а в хмизі та бур’яні, якими обставляли на зиму стіни хати – гранати. Взимку 1944 роки вони разом з батьком зникли. Він пішов у партизанський загін, який закріпився на території Бужанського цукрозаводу. Потім він потрапив в оточення у Тихонівському лісі, частина партизанів загинула в боях. Батько з’явився дома вже після визволення Лисянки, з автоматом, у маскхалаті. Продовжив воювати у регулярній армії, мав бойові нагороди.

Голова ради ветеранів Лисянської ТГ Галина Славінська, яка організувала захід, та школярі щиро подякували Михайлу Івановичу і Володимиру Венедиктовичу за спогади про своїх героїчних батьків. Багато з них вперше почули про славне партизанське минуле рідного селища, і були щиро вражені цим відкриттям.

Іван Смолій

реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+1 #4 Аза Ян 04.10.2021 13:53
Аркадий - наш! Мы, базируясь и действуя в городе, тоже много домов в нём уничтожили.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #3 Ото так 04.10.2021 08:45
80-річний праправнук розповів школярам. як його дід під селом Кузьки дві години з кулемета, який двічі клинило стримував німців а потім перебігши за сарай перев'язував пораненого.

у хаті під ліжком зберігалася гвинтівка, а в хмизі та бур’яні, якими обставляли на зиму стіни хати – гранати. Взимку 1944 роки вони разом з батьком зникли. Він пішов у партизанський загін,
А до 44 року батько чим займався*
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #2 Интересно устроен мир 03.10.2021 18:58
По данным VKSVG, в то же время, в тех же местах, но по другую сторону баррикад, служил в должности шарфшютце такой себе Herr Orthuber и остались у него тоже, в краях далёких, его ґаттин и где-то такого же возраста две тёхтерхены. Не пережил он К-Шевченковскую битву. Не там устроил своё гнездо. На церкви пристроился, думал по церкви из пушек стрелять не будут. Ага, щас. Не знал он, что церковь по плану красных командиров обязательно должна была быть разрушена, даже если бы его там и не было. И возле рарушенной до основания артогнём церкви его и похоронили. Так, по другую сторону баррикад, рассказывали о своём отце его состарившиеся тёхтерхены.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-8 #1 Стас 03.10.2021 18:09
Цікаво,а як вони "співпрацювали" з УПА?) Адже,за нинішньою "патріотичною" версією ці партизани воювали на стороні Кремлівського загарбника,а не на стороні Берлінського визволителя...
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100