Сергій Сергійович Бурахтін – Патріот своєї землі, з відважним серцем і незгасаючою вірою в Перемогу, мужній Воїн, нескорений Герой, який віддав життя за Україну…
Історія життя Героя розпочалась 23 серпня 1997 року, в селі Івахни. В рідному селі пройшло його дитинство, промайнули шкільні роки. Привітний, життєрадісний, дружелюбний, з невимовно красивою посмішкою, хлопчина завжди з легкістю знайомився з людьми, завойовував прихильність оточуючих. Бабуся Героя, Любов Миколаївна, вкладала всю свою душу в Сергія і його сестричку Катрусю, прагнула, щоб вони виросли дружніми, гарними, добрими людьми та були опорою одне одному. Так і сталось. Сергій та Катя були неймовірною командою, завжди нерозлучною та здатною подолати будь-які труднощі на своєму шляху. Тож ще з дитинства наш Герой знав, що в цьому світі, в будь-яку мить свого життя, в нього є надійне плече – старша сестричка, яка допоможе, порадить і підтримає.
Сергій мав великі плани на майбутнє і крок за кроком йшов до їх реалізації. По закінченню в 2014 році школи вступив до Монастирищенського професійного ліцею, здобув відразу дві професії: електрогазозварника та водія категорії «С». Потім, у 2016 році, проходив практику у Монастирищенському машинобудівному заводі. Далі, 2017 році, вступив до Одеського морського національного університету на факультет морського та річкового транспорту, який в грудні 2021 року закінчив у статусі магістра по спеціалізації «Навігація і управління морськими суднами». Його мрії були про море – безкрає море, де чути лиш шум води і чайок. В проміжках між навчанням завжди працював: баристою, офіціантом, барменом, адміністратором, на «Новій Пошті», а також на різних робітничих професіях у країнах Польщі та Чехії. Та між навчанням і роботою завжди знаходив час, щоб відвідати бабусю із сестричкою та обійняти своїх улюблених племінників.
Коли почалась війна, Сергій був в Одесі. Він дуже любив це місто, його колорит, людей, хотів там прожити своє життя, створити сім’ю. Вранці 24 лютого 2022 року наш Герой довго не вагався, що йому робити. Як і кожен справжній чоловік, він пішов до місцевого центру комплектування. І вже 1 березня 2022 року Сергія Бурахтіна прийняли до Сил територіальної оборони Збройних Сил України у місті Одеса. Проходив воєнну підготовку на навчаннях за кордоном. Був стрільцем стрілецької роти. Наш Захисник сміливо боровся з ворогом, який вторгся на українську землю, виборював право нашої нації бути вільною.
16 серпня цього року під час чергового артилерійського обстрілу в районі Антонівського мосту Херсонської області, захищаючи незалежність України, загинув смертю хоробрих. Загиблому Захисникові було лише 25 років. Він мав би повернутись з довгоочікуваною Перемогою, повернутись до рідних, радіти життю, будуючи плани на майбутнє...
19 серпня Герой Сергій Бурахтін повернувся до рідних Івахнів «на щиті». Громада зустріла свого земляка глибокою скорботою сотень людей, які, віддаючи шану загиблому Воїнові, «живим коридором» ставали на коліна й встелювали живими квітами шлях до місця його останнього спочинку.
Попрощатися із Героєм прийшли рідні, друзі, керівництво громади і старостинського округу, побратими, військовослужбовці, духовенство та мешканці громади.
Востаннє нашому Захиснику віддали військові почесті. Три постріли почесної варти сповістили всім, що тут, на Івахнянському кладовищі, навіки спочив Герой – старший солдат Сергій Сергійович Бурахтін
Щирі співчуття та слова підтримки найдорожчим людям нашого Героя – бабусі, сестрі, племінникам, усім рідним, друзям, побратимам, всім, хто знав і любив Сергія…
Про це пише Монастирищенська міськрада
