До рідного дому «на щиті» повернувся монастирищанин нескорений Герой Микола Мандзюк.
Близько двох років Микола Мандзюк відчайдушно захищав кожен клаптик української землі, кожного українця, повідомляє Монастирищенська міська рада.
Народився Микола 21 травня 1990 року в селі Новосілка.
У 1997 році пішов до Монастирищенської школи №5 (нині Ліцей «Успіх»). По його закінченню вступив до Професійно-технічного училища №25 (нині – Монастирищенський професійний ліцей), де у 2009 році здобув дві професії: електрогазозварника 4-го розряду та водія автотранспортних засобів категорії «В» і «С».
А далі його запросили на роботу в ТОВ «Енергетик». Згодом влаштувався на роботу на одне із столичних підприємств, яке орієнтувалося на інженерній інфраструктурі – будівництві мостів, метро тощо, де займався зварювальними роботами.
Згодом разом із старшим братом поїхав працювати за кордон, періодично приїжджаючи додому.
4 березня 2022 року Микола Мандзюк приєднався до лав Збройних Сил України. Спочатку було військове навчання, а далі – фронт. Близько року вони разом із братом були в одному батальйоні, а далі Миколу перевели до іншої бригади.
Перший свій бій, бойове хрещення в титани ЗСУ наш Герой зустрів на Бахмутському напрямку. Микола Мандзюк пройшов найгарячіші та найзапекліші бої на Луганському та Донецькому напрямках. Він був одним із тих хоробрих Лицарів українського війська, які звільняли Харківщину від російських окупантів.
Останній бій наш Герой, номер обслуги (стрілець-помічник гранатометника) механізованого батальйону 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, зустрів на Авдіївському напрямку. 21 січня 2024 року, під час виконання службових обов’язків, внаслідок ракетного удару противника в районі населеного пункту Мирноград Покровського району Донецької області, наш нескорений Герой загинув.
Поховали солдата Миколу Мандзюка 27 січня на центральному кладовищі міста Монастирища. Рідним Героя військові передали «Пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних Сил України» від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та Державний Прапор України, яким була вкрита домовина.
Щирі співчуття рідним і близьким Героя…
реклама
