У Покровському соборі Сміли сьогодні прощалися з молодим Героєм — Олександром Анатолійовичем Борозненком, якому виповнилося лише 33 роки. Він ще не встиг створити сім'ю, він ще так багато не встиг...
Герой народився 24 березня 1991 року у селі Білозір'я Черкаського району. З 2001 року разом із сім'єю проживав у Смілі, тут отримав середню освіту. Після школи здобув спеціальність провідника пасажирських вагонів, працював у Києві. До лав Збройних Сил України наш захисник був призваний по мобілізації. Служив стрільцем, снайпером десантно-штурмової роти. Під час захисту Батьківщини на одному з найнебезпечніших напрямків фронту отримав тяжке поранення. Проходив довготривале лікування та реабілітацію, але, на жаль, серце нашого земляка-воїна не витримало. Олександр передчасно помер 3 листопада 2024 року.
Після офіційних промов представників місцевої влади священники звершили над тілом Героя соборну панахиду, яку очолив настоятель протоієрей Микола Середич. Разом з ним служили: благочинний Смілянського округу Черкаської єпархії ПЦУ, військовий капелан протоієрей Богдан Степчук, настоятель смілянського Свято-Миколаївського храму протоієрей Василь Ворушило. Настоятель Свято-Воскресенського храму с. Костянтинівка ігумен Ахіла (Багрій), котрий служив разом з панотцями теж, виголосив духовне слово у пам'ять спочилого Героя.
Дякуємо тобі, воїне, за мужність, честь, можливість жити у вільній країні, говорити рідною мовою, за ту найвищу жертву —віддане життя заради України.
Поховали воїна у Смілі на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
Олександр Слєпцовський
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису