реклама

реклама

Ротмістрівська громада не має рекордного бюджету і не є найбільшою чи найменшою. Це звичайна громада, яка, проте, прийняла багато переселенців.

Влада каже, що всім намагаються допомагати. Також допомогу надають ВПО і релігійні та навіть міжнародні організації, представники яких приїжджають в громаду.

Фото: Прочерк

Фото: Прочерк

 

ВПО тут понад 300, цю кількість можна порівняти з типовим селом Ротмістрівської громади: вони невеликі, ще й розпорошені. Так, село Буда-Макіївка, яке ще й має менше за 300 жителів, розташоване за 25 кілометрів від центру громади, тому актуальним тут є стан доріг.

До слова, сама Ротмістрівка відома й тим, що звідси родом Герой України льотчик Євген Лисенко. 9 березня 2022 року 28-річний пілот на винищувачі МіГ-29 вступив у свій останній повітряний бій проти двох російських літаків. Один з них Євген встиг збити… Іменем героя названо місцевий ліцей.

Історія героя ТУТ

Як у Ротмістрівській громаді живуть, волонтерять, відкривають нові укриття, проводять конкурси та які будівлі тут мають перспективу – деталі в матеріалі.

Французька організація консультує ВПО

Внутрішньо переміщених осіб у громаді підтримують – розповідають люди, яким довелося залишити свої домівки після повномасштабного вторгнення.

Більшість зупинилися в Ротмістрівській ТГ за порадою рідних, знайомих.

– Переїхали сюди з сім'єю 4 квітня 2022 року. Спочатку було одинадцять осіб, потім доєдналася решта. Тут є багато людей з Дружківки, що на Донеччині, звідки й наша сім'я. У Ротмістрівці всі дуже дружні. Коли ми приїхали, місцеві мешканці відразу підтримали: хтось приносив матраци, хтось подушки, продукти харчування. Крім цього, з нами працюють психологи, правові організації. Мені тут подобається, але вдома, звісно, краще, – поділилася пенсіонерка Валентина Пихтіна.

З рідної Луганщини довелося виїхати й Ользі Матющенко. На початку вторгнення вона опинилася на Донеччині, потім – на Черкащині.

– Моя знайома перша переїхала на Черкащину, у Смілі в неї живуть родичі. Коли я вже не могла ніде нічого собі знайти, вона допомогла. Зараз тільки починаю знайомитися з людьми, тут знаходжуся сама. Також мені вдалося працевлаштуватися на АЗС, – розповіла Ольга Матющенко.

Фото: Прочерк

Фото: Прочерк


Переселенці саме зібралися в сільській раді на презентацію діяльності Асоціації Triangle Generation Humanitaire (Франція). Її комунікаційниця Тетяна Володарська каже, що внутрішньо переміщені особи могли звернутися до кейс-працівників, отримати юридичні поради, психологічну допомогу.

– Наші спеціалісти допомагають підвищити соціальну стабільність людей, які перебувають у кризових ситуаціях або важких життєвих обставинах. Ми прагнемо надати підтримку та послуги, які покращать їхні життя якомога швидше та ефективніше. Надаємо юридичні поради та консультації групам і окремим особам. Допомагаємо посилити їхню здатність адаптуватись у кризових ситуаціях, підвищуємо стресостійкість, розвиваємо навички виходу з проблемних ситуацій, навчаємо прийняттю підтримки з боку друзів, сім’ї, колег, суспільства, – розповіла Тетяна Володарська.

Всього в громаді нині зареєстровано 328 ВПО. Як зазначає начальник відділу соціального захисту та охорони здоров’я сільради Ірина Неживенко, з початку війни частина переселенців проживали в навчальному закладі, а після початку навчання розселилися по приватному секторі. З зареєстрованих осіб частина працевлаштувалася.

– В магазині, на заправці, в комунальному закладі, декілька осіб у аграрному підприємстві нашої громади «Агро-Рось». Одна людина працює в аптечному кіоску, там якраз була вакансія. Можливо, хтось по знайомству, хтось до рідні приїхав… А тоді люди іншим вже повідомляли та  їхали також нові переселенці. Є з Донеччини, Херсонщини, Харківщини. Це основні області, – каже пані Ірина. – Перший рік повномасштабного вторгнення як тільки вони приїхали, ми завезли у близько 70 родин дрова. Це сільрада зробила безкоштовно. Далі вже закривали це питання лише найбільше незахищеним категоріям.

Фото: Ротмістрівська ТГ

Фото: Ротмістрівська ТГ


У владі відзначають, що до громади приїздять різні організації для допомоги ВПО. Привозять і продуктові набори, і засоби гігієни тощо… Дякують церкві «Блага Вість», військовому капелану Вільховому Іванові Васильовичу та його команді з Християнської благодійної місії «Милосердя і здоров'я», а також заступнику голови Черкаської районної ради Олександру Гончаренку.

Фото: Ротмістрівська ТГ

Фото: Ротмістрівська ТГ


Бюджет і безпека

Ротмістрівська громада об’єдналася в 2017 році, спершу це були чотири села: Ротмістрівка, Куцівка, Ковалиха, Мельниківка. Пізніше відбувся другий етап об’єднання, врешті до громади увійшли всього 13 населених пунктів.

Загалом, бюджет громади складав на початку об’єднання майже 30 мільйонів, у 2023 році – 88 млн., – повідомила начальниця фінансового управління Світлана Синьопуп. Допомога ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення склала 2 млн 655 грн. Це лише з бюджету, а ще ж допомагали індивідуально.

Як розповідає очільник Ротмістрівської громади Володимир Ховайба, загалом громада аграрна. Є комунальне підприємство «Ротмістрівське», що має незначну техніку для роботи по благоустрою. Є і культиватор, плуг, дробильна машина. Але часто для розчистки доріг в хуртовину доводиться просити допомоги і в фермерів, які мають техніку.

Відділ ЦНАП Ротмістрівської сільської ради надає 320 адміністративних послуг, а з початку року розпочав надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспортів громадянина України та паспортів громадянина України для виїзду за кордон.

У одному з сіл громади – Куцівці – народився відомий письменник Тодось Осьмачка, якого вивчають діти в школах. Нині в громаді щороку проходить літературний конкурс його імені. До участі надсилають книги чи прирівняні до них публікації в літературних часописах, надруковані протягом останніх трьох років, не відзначені іншими преміями, але з числа тих, які здобули високу оцінку літературної критики, громадськості, читачів. Премію переможцю закладає в бюджеті громада. Вручення премії — 16 травня, в день народження Тодося Осьмачки, в селі Куцівка. Переможцю вручають 5 тисяч гривень.

Учасники минулорічних вшанувань. Куцівка. Фото "Прочерку"

Учасники минулорічних вшанувань. Куцівка. Фото "Прочерку"

Громада є сільськогосподарською. Найбільше з таких підприємств «Агро-Рось». На його базі організовано пожежну команду. Звісно, громада хотіла би мати власний центр безпеки, але поки це лиш у планах.

– Фахівці підприємства постійно на чергуванні. Якщо є потреба, найперше виїздять пожежники підприємства, а вже тоді з найближчого міста Сміли, - каже заступник голови з питань діяльності виконавчих органів ради Ігор Волошин.

На початку року Ротмістрівська ТГ отримала власного поліцейського офіцера – за кошти місцевого бюджету придбала службовий поліцейський автомобіль та обладнала станцію.

– Поліцейському громади створено належні умови для комфортного несення служби. А для того, щоб він був мобільним і своєчасно реагував на виклики, ми вручили йому ключі від службового автомобіля Renault Duster, укомплектували станцію комп'ютером, принтером, меблями, іншими речами, які стануть в нагоді поліцейському в разі необхідності надати термінову допомогу людям, – коментує сільський голова.

Станція знаходиться у приміщенні Ротмістрівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

Фото: Прочерк

Фото: Прочерк

Безпека в освіті

Окремо слід сказати про освіту, яка, як і в інших громада, потребує основної частини бюджету . Усі школи і садки тут перевели на твердопаливні котли, аби економити газ.

Фото: Прочерк

Фото: Прочерк


Всього в громаді 8 закладів загальної і середньої освіти, 9 садочків, громада має в галузі освіти 15 укриттів.

Ще одне укриття для Ротмістрівського ліцею ім. Героя України Євгена Лисенка у Ротмістрівській ТГ збудували менше ніж за півроку. Загальна площа укриття понад 90 квадратних метрів.

– У ліцеї навчається близько 190 учнів, і нині вже усі  можуть не хвилюватися за свою безпеку під час тривог,– коментує розмір укриття начальниця відділу освіти, молоді та спорту, культури Ротмістрівської сільської ради Тетяна Ярута.

Фото: Прочерк

Фото: Прочерк


Фото: Прочерк

Фото: Прочерк


На укриття витратили 600 тисяч гривень з бюджету громади. Воно облаштоване всім необхідним – є столи, стільці, лави, обігрівачі, запаси води та ліків, засоби пожежогасіння, туалетна кімната, куточок гігієни. Також торік витратили майже 1,3 млн на ремонт даху ліцею.

З початку повномасштабного вторгнення громада передала три автобуси на ЗСУ, і це згодом стало викликом для неї. Адже коли вже перший жах війни пройшов, почало організовуватися навчання, відкрилися укриття, то для підвезення дітей і самій громаді стали потрібними шкільні автобуси. Тож до одного збереженого докупили ще один, інший отримали як гуманітарну допомогу. Сьогодні в громаді всього три автобуси - четвертий залучають за договором найму для надання послуг з підвезення учнів. Переданий як гуманітарна допомога автобус – від донорів аж з Франції.

Отриманий автобус розраховано на майже 60 місць. Тобто, можна забезпечити підвезення практично всіх дітей до школи. Раніше один автобус робив для цього три рейси.

Зараз іде напрацювання плану оптимізації освітньої мережі. Тож в майбутньому може бути ще більша потреба у автобусах. Водночас у громаді є потреба у вчителях англійської мови і психологах. Із новинок - у громаді наприкінці минулого року відкрили клас безпеки (у цих класах проводяться заняття з правил пожежної та мінної безпеки, вивчаються алгоритми дій під час сигналу «Повітряна тривога» тощо – ред.). Нині планують відкрити ще один.

Волонтерство

Волонтерять у громаді в різних сферах. Тут плетуть сітки і переселенці, і підопічні центру соціального обслуговування, тут збирають кошти і готують смаколики для захисників у сільраді.

Так, колишній сільський голова Носачева (був головою дві каденції), а нині діючий депутат сільради Віктор Кравченко організував у селі роботу з виготовлення мобільних пічок для захисників. Скромно зауважує, що вирішив спробувати себе в ролі зварювальника і пішло-поїхало.

– З початку повномасштабного вторгнення в селі створили блок-пост, який пізніше розформували. Тоді зайнявся волонтерською діяльністю, з однодумцями сітки плели, збирали продукти для армії. Потім кинув клич по селу -  у кого є непотрібні газові балони для виготовлення буржуйок? І почав їх виготовляти. Зосередився на цьому. Фактично це почалося з весни-літа 2022 року. Співпрацював з волонтерами із Звенигородки, Сигнаївки, Сміли, з нашими сільськими хлопцями. Прикордонники напряму виходили на мене з Чернігівщини, де колись в далеких 1980-х роках і я проходив службу. Захисники просили для обігріву буржуйки і печі-ракети, – розповідає Віктор Андрійович.

Чоловік показує буржуйки і фото доставлених виробів військовим.

Фото Віктора Кравченка

Фото Віктора Кравченка


Інколи доводилося робити буржуйки вночі, коли були блекаути і вимикали електрику

Інколи доводилося робити буржуйки вночі, коли були блекаути і вимикали електрику

 

– Тут важливо матеріал мати. Щось закуповував сам, щось волонтери, щось брали за кошти, які жертвували люди. Матеріал діставали на пунктах металобрухту. Багато балонів віддали жителі Носачева, з хутора Вовківка віддавали, зі Сміли. Фермери допомагали матеріалом. І станом на сьогодні вже виготовлено півсотні буржуйок і 11 печей-ракет, – каже Віктор Андрійович. –Якщо солдати в якихось підвальних приміщеннях, то робив їм буржуйку з цілого балону, бо більша тепловіддача. А в окопі чи бліндажі незручно, вона випалює кисень, тому треба пополам балон різати. І тоді задню стінку треба закривати листком металу. Проте всі функціональні, можна і чайник підігріти ,і речі повішати над нею просушити.

Інколи доводилося робити буржуйки вночі, коли були блекаути і вимикали електрику. Загалом, чоловік порахував, що робить за 15 годин роботи по 4 буржуйки. Бо так зручно формувати партію по 4 штуки. Каже, зараз бракує балонів, бо у людей немає вже старих. Але інколи давали йому і геть акуратні балони, які могли б використовуватися, проте вирішили пожертвувати.

Ротмістрівська сільська рада каже, що постійно шукає способи та джерела допомоги армії. Нещодавно безплатно передали 10 конвекторів на суму 33 800 грн., яка перебувала на ротації, а нині - виїхала на Донецький напрямок).

Працівники сільради також в’язали сітки, робили окопні свічки. Дехто з них отримав відзнаку від благодійного фонду «Люди людям». Окремо славиться випічка майстрів, які вже сотні кілограмів направили захисникам.

– Везуть хлопці, або надсилаємо поштою, – каже волонтерка Надія Лебедко, одна з тих, що випікають.

На початку року колектив Ротмістрівської сільської ради та сільський голова Володимир Ховайба приймали подяку від військових 3-ї штурмової бригади за посильну допомогу.

Фото Надії Лебедко

Фото Надії Лебедко


Фото Надії Лебедко

Фото Надії Лебедко

 

Директор комунального закладу "Центр надання соціальних послуг" Ротмістрівської сільської ради Лідія Зайва каже, що має 14 соціальних робітників,

– Залучаємо людей до певних робіт, літні люди долучаються до плетіння сіток. Розумієте, десь ходити обробляти город людина вже не в змозі, а сидіти на стільчику і в'язати може. Так само є літні люди з інвалідністю, які лиш вдома сидять, але просто прагнуть щось робити. Молодь також з радістю залучаються до таких робіт. Мова про тих молодих людей, у родинах яких певні життєві труднощі. І окопні свічки готуємо, і консервували овочі, і пекли пиріжки, коли отримували борошно від волонтерів. Потім співпрацюємо з волонтерами, які передають все захисникам, - розповідає Лідія Зайва.

Фото: Лідія Зайва

Фото: Лідія Зайва


Від доріг до нового життя: потреби громади у розвитку інфраструктури

Нині у громаді потребують вирішення ряд питань. Звісно, це дороги.

Фото: Прочерк

Фото: Прочерк


Низка сіл віддалені від центру громади та, водночас, не всі дороги у підпорядкуванні громади. Автошляхи, що підходять до сіл, обласного підпорядкування, тож громада часто звертається до обласної влади з проханням про допомогу в ремонті. Загалом же протяжність доріг комунальної форми власності складає 161,6 км.

Окрім питань доріг, є проблемні будівлі. Наприклад, порожнє приміщення райлікарні. Нині працюють лише декілька кабінетів - зокрема, там розташовано терцентр.

Володимир Ховайба вважає, що там успішно міг би розташуватися реабілітаційний центр абощо. Між іншим, у владі кажуть, що бачили заклад і люди з міністерства. Були певні розмови щодо переведення в громаду будинку пристарілих з сусіднього району, проте поки приміщення пустують…

Фото: Прочерк

Фото: Прочерк


– Треба реабілітаційний центр в області. Так ось в нас є! Там можна і сто осіб розмістити. У будівлі є палати, лиш треба косметичний ремонт. А так, як буде стояти, то, звісно, будівля зіпсується. Тому хотіли б залучити по ній якісь ресурси, – каже Володимир Ховайба.

Приміщення лікарні – це не єдина проблемна будівля. Друга – просто перед сільрадою. Триповерхова споруда, яка могла би стати місцем проживання ВПО. Власне, короткий час там декілька родин і жили...

Фото: Прочерк

Фото: Прочерк


– Будували багатоквартирний будинок. У якийсь момент процес спинився, будівля у власності черкаської фірми. Зараз приватизовано. І нам кажуть шукати ділянку землі, можливо, щоб будувати щось компактно для переселенців. Але ж ось в нас фактично є готова будівля. Проте через певні юридичні аспекти та деяку незавершеність вона поки пустує. Було б добре вирішити по цій будівлі питання і можна було поселяти людей, – каже голова.

Про те, як живуть громади Черкащини у час війни і з якими викликами зіштовхуються, показуємо у серії матеріалів проекту «Дія громад».

Назарій Вівчарик, Юлія Капуш

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100