Нещодавно випала нагода поспілкуватися з черкащанами, які через війну змушені були тимчасово виїхати за кордон. Після тривалого перебування в іншій країні, деякі з них вирішили повернутися, особливо враховуючи відносний спокій у Черкаській області. Однак не всі змогли адаптуватися до життя за кордоном, і часто причиною повернення стали дрібні, але важливі речі, як-от рідний смак української кухні. Так, пані Валентина, яка перебувала в Німеччині, зізнається: «Найбільше бракувало борщу – купила продукти і приготувала, але смак виявився зовсім інший: там не такі томати, не такий буряк».
Пан Степан, який теж повернувся до Черкащини, ділиться своїми враженнями від Швейцарії: «Їжа у нас натуральніша, смачніша. Так, рівень життя в Швейцарії високий, можна купити органічні продукти, але їхня їжа смакує інакше. Після повернення знову насолоджуюсь українськими продуктами, особливо городиною зі своєї дачі».
У нашій країні часто вважають, що органічна продукція – це овочі, фрукти та молоко від дрібних фермерів із базару. Однак це не зовсім так. Справжні органічні продукти вирощуються без використання хімічних добрив, отрутохімікатів, генетично модифікованих організмів, а також без гормонів і антибіотиків у тваринництві. Лише сертифікат підтверджує дотримання всіх вимог органічного виробництва, які встановлено законом №2496-VIII.
Олена Башлик з початку повномасштабного вторгнення переїхала з міста у село під Черкаси. Там вона сповна зайнялася городництвом. На 17 сотках ділянки має місце і квітам, і городу.
– Я розумію, що займаюся цим не зовсім професійно. Водночас за екологічність продукції дбаю, адже все це з городу їсть і моя дитина. Намагаюся садити все від кукурудзи, картоплі, гороху до гарбузів. До слова, цьогоріч в багатьох через посушливе літо був неврожай на гарбузи. А місцями був і град, який теж наробив багато шкоди, зокрема, огіркам і помідорам. Водночас у нас гарно вродили гарбузи і я їх продавала, – каже пані Олена. – Продаж ішов через нашу тематичну групу в соцмережах, де об’єднані декілька сіл.
Черкащанка також зробила теплицю, де вирощувала розсаду і це теж пішло на продаж цьогоріч.
– У мене продаж городини не є основним видом діяльності і тому не думала про сертифікацію абощо. Це ж треба цим займатися тоді в більших масштабах. Та й не можу сказати, що я прям усе вирощую без оприскувань. Бо це неможливо. І хто казатиме інакше, то не вірте. Приміром, картопля і капуста. Я мала експериментальну грядку, де не обробляла картоплю і капусту. Звісно, в підсумку я не мала на тій грядці гарного врожаю, бо не завжди встигала зібрати жуків, так само капусту їли шкідники…. І всі ті народні методи, про які пишуть, не принесли результату. Тобто, розумієте, що в тій капустині в магазині, якщо вона такий гарний вигляд має. А от, приміром, баштан нічим не обробляю ніколи і там дійсно все є добре і якісне – дині і кавуни. Та продажі не тих масштабів, щоб зараз займатися сертифікацією, - каже Олена.
Тетяна Іларіонова займається з братом вирощуванням ягід на Шполянщині. Родина має город розміром 60 соток. Окрім городини для себе, вирощують на продаж.
– Почалося з того, що брат насадив багато баклажанів. Спершу навіть роздавав усім, бо гарно вродило. Пізніше став продавати, люди вже знали, що він цим займається. При цьому, хоч баклажани їсть колорадський жук, але ми ніколи не кропили, бо і самі їли ж цю продукцію, і хотіли, щоб більше купували, тож лише збирали жуків вручну. Пізніше посадили і червоний та жовтий перець. З ним було легше. А тоді висадили і смородину. За неї треба дбати, обробляти, але робимо це лиш до цвітіння. Під час цвітіння і дозрівання плодів смородини не кропимо нічим. Відповідно, потім на ринку зразки смородини перевіряє санітарна служба. Все завжди було в нормі. Але люди, тобто покупці, ніколи не питали за сертифікати, тому ми теж не думали, щоб мати сертифікацію, - зазначає Тетяна Іларіонова.
Хто ж на Черкащині виробляє справжню органічну продукцію? Як повідомили «Прочерку» в Департаменті агропромислового розвитку Черкаської ОДА, згідно даних органу сертифікації «Органік Стандарт» станом на 1.08.24 в області наявні 14 сертифікованих підприємств, що виробляють органічну продукцію: ТОВ «Агрофірма «Поле»» (крупа пшоняна, зернові відходи, борошно пшеничне), ТОВ «НВЦ «Черкасибіозахист» (трихограма, азотфіксатор, бітоксибацилін-біо), ТОВ «Агропромисловий центр-гарант» (органо-мінеральні добрива), ФГ «Золота ягода» (лохина, малина, порічки, суниця), ТОВ «Біхайв» (мед), ТОВ «Красногірський олійний завод» (макуха соняшникова, макуха соєва, олія соняшникова, олія соєва, насіння соняшнику, кукурудза, соя), ФОП Кукунін А.Б. (малина, суниця), ФОП Кучер Богдан Леонідович (малина), СТОВ «Лящівка» (кукурудза, соя, соняшник, оз.пшениця, овес, льон, гірчиця, гречка, просо, квасоля, олія, макуха), ФОП Білик Юрій Сергійович (мед), ФОП Береза Костянтин Сергійович (мед), ТОВ «Грунвег» (просо, ріпак, сочевиця, кукурудза, соя, гречка, льон, пшениця, горох, ячмінь, соняшник, пшоно), ТОВ «Софія нутс» (горіх), ТОВ «ВТГ груп» (лузга проса, просо, пшоно).
Ще 17 господарств подали документи на проходження сертифікації: ФОП Конкін Т.М., ПП «Агрономіка», ФОП Білан Олег Юрійович, ТОВ «Двінт», ТОВ «Натсбері Україна», ФОП Кукунін В.О., ФОП Авдієнко Світлана Олексіївна, ФОП Малюк Сергій Миколайович, ФОП Білан Олена Валентинівна, ТОВ «Ясмина компані», ТОВ «Бачкура», ФОП Ткаченко Костянтин Іванович, ФГ «КДВ», ТОВ «Агроекобіотех», ТОВ «Інтенс аграр», ТОВ «Красногірське», ТОВ «Арніка оіл».
Директор з розвитку ТОВ «Агрофірма «Поле» Іван Томенко розповідає, що підприємство закуповує пшоно лише у фермерів із сертифікатами.
«Латифундисти часто використовують багато добрив, що вкорочує цикл, але ми завжди орієнтувалися на якість продукції. Тому плануємо створити ділянку органічних земель для випробування технологій на 600 га», – говорить пан Іван.
Як повідомив «Прочерку» директор з розвитку компанії ТОВ «Агрофірма «Поле» Іван Томенко, попри назву компанії, полів власних вони не мають. А займаються переробкою. Пшоно закуповують лише в перевірених фермерів, які дійсно мають сертифікати про органічне виробництво.
– Латифундисти витискають з землі все, що можна, кидають добрива і заробляють по 500 доларів з гектара. Та й поле має відпочивати в перехідний період без добрив три роки. Це безплужний обробіток ґрунту. І фермер може втрачати до тридцяти відсотків врожайності, або й більше. З іншого боку – якщо це швидке виробництво з швидким заробітком, то потім в такому зерні немає користі, цінності. Та нас цікавило завжди якісне і здорове виробництво. І вже сьогодні плануємо з фермерами кооперацію по створенню ділянки близько 600 гектарів не більше, де були б виключно органічні землі. Там був би полігон по відпрацюванню органічних технологій. Адже в тренді стає заміна тваринних білків рослинними. Тож будем цікавитися й іншими культурами, гречкою, вівсом, рисом, кукурудзою. Загалом працюємо вже 24 роки. У 2010 році отримали статус органічної компанії. Тепер більше на закордон працюємо, - розповідає Іван Миколайович.
Господарник наголошує, що органічне виробництво не приносить одразу таких доходів як звичайне поширене вирощування зерна. Тому конкуренти з’явилися лише через двадцять років їх роботи. Зараз агрофірма «Поле» є постачальником сировини і для дитячого харчування, враховуючи якісь продукції.
– Перші роки дуже складно було, бо далеко не всі фермери дотримувалися стопроцентно органічних технологій, тож перевіряли їх відповідні служби, та й ми самі, адже це була наша репутація. Врешті маємо список добросовісних постачальників. Коли ми будували зерносховище, то пішли на здорожчання проєкту. Зробили так, щоб ємкості були менші і це дає прослідковуваність практично з поля. Середнє поле десь до ста гектарів або до 200 тон урожаю з поля. І ми можемо вилкремити урожай з кожного поля. І якщо щось помітно, то розуміємо звідки це, - пояснює виробник.
Іван Томенко зазначає, що мало бере продукцію від фермерів Черкащини, адже їх тут бракує. Бо це дороге виробництво, сьогодні більше продукція іде з інших областей.
Водночас аграрій з Черкащини Микола Булатецький каже, що раніше теж займався органічним виробництвом, але це складно через певні бюрократичні моменти і не лише. До повномасштабного вторгнення він мав на полях 700 гектарів кукурудзи та 300 гектарів сої. І соя мала попит. З кукурудзою було важче через ринок збуту. Що ж до нинішніх часів, то після повномасштабного вторгнення господарник перестав цим займатися.
– Почалася велика війна, виникло багато питань, у тому числі з сертифікацією. Ми пропустили сезон, а зараз відновлювати це по одному чи іншому полю немає можливості. І тут як питання обробітку полів, так і питання бюрократії. Щоб продукція була органічна слід підготувати поля. Треба підготувати склади. Бо знаю колегу, що підготував поля, все як слід зібрав, але там не було підготовлено належно склади і десь на складі потім виявили перевищення якихось показників. Для людини це б нічого не значило. А от для стандартів це мало значення. Інше питання зараз і по людях. Працівників немає, адже люди на війні. А на органічне поле слід виїздити набагато частіше, ніж на неорганічне, - розповідає Микола Булатецький. – Я також знаю приклад, коли людина відправляла мішки органічного зерна за кордон, а там в одному з мішків виявили послід миші. Я розумію, що може це десь статися. Бо це ж виробництво. І все, завернули всю продукцію, ще й штраф дали. Людина, яка мала надскладну систему очистки влетіла на шалені гроші.
Микола Булатецький зауважує, що його колезі-господарнику Томенку можливо легше говорити про документальне оформлення продукції, бо він є переробником, а не виробником.
– Я вам скажу, ми й молоком зараз займаємося, і я вважаю, що молочна продукція у нас чиста, але йти оформлювати зараз документи і робити сертифікацію не буду, бо немає сил цим займатися. Так само нині з кукурудзою, де ми застосовуємо мінімально хімії. Друзі перевіряли і кажуть, що слід далі робити сертифікацію, але дивлячись на ситуацію, яка зараз у нас, не бачу сил, щоб йти і поновлювати сертифікацію, - каже Микола Іванович.
Як інформують в Мінагрополітики, сертифікація органічного виробництва забезпечує:
Стандарти: Органічна продукція має відповідати стандартам тієї країни, куди планується її продаж. Найбільш популярні: стандарти ЄС, США (NOP) і Канади (COR). В Україні органічне виробництво регулюється Законом «Про основні принципи органічного виробництва» (з 2019 року).
Процес сертифікації: 1. Вибір стандарту залежно від ринку збуту. 2. Подання заявки до акредитованого органу сертифікації. 3. Договір та підготовка до інспекції. 4. Інспекція та сертифікація після успішного аудиту.
Маркування: Після сертифікації продукція отримує позначку "органічна", що підтверджує відповідність усім вимогам органічного виробництва. У складі продуктів з кількома інгредієнтами допускається позначення органічного статусу, якщо щонайменше 95% складників – органічні.
Значення сертифікації: Для споживачів — це гарантія безпеки, якості, поінформованості. Для виробників — унікальність продукту, розширення ринків, підтримка екологічних ініціатив. Водночас в Міністерстві не змогли виданню надати перелік сертифікованих, за даними Міністерства, операторів органічного руху в Черкаській області і їх контакти...
Україна за підсумками 2023 року посіла 5 місце зі 125 країн за обсягами експортованої органічної продукції до ЄС та вже шостий рік поспіль залишається в топ-5 найбільших експортерів до ЄС. Про це повідомляє OrganicInfo.ua
Зокрема, протягом 2023 року до ЄС ввезено 2,48 млн т органічної агропродовольчої продукції, що на 9,1% менше за попередній період.
– Закордонний ринок складний, але там зараз попит перевищує пропозиції. І Хоч дуже складно, проте, коли ти входиш туди і тобі довіряють, тоді працювати легше. А довіра там має бути насамперед. Не ціна стоїть на першому місці. Ми маємо можливість бачити показники, і розуміємо, що найпотужніший є німецький ринок. До слова, в час коронавірусу люди довго сиділи вдома, мали час самі готувати, перейматися здоров’ям. І ринок органіки став зростати. Щоправда зараз війна, а в Європі є фінансові труднощі. Та, думаю, це тимчасово, - підсумовує директор з розвитку компанії ТОВ «Агрофірма «Поле» Іван Томенко.
Сам Іван Томенко порівнює вирощування зернових на звичайних полях з фастфудом, а вирощування зернових з застосуванням органічних технологій з споживанням здорової їжі.
Органічне виробництво на Черкащині стає важливою частиною місцевого аграрного ринку, відкриваючи нові можливості для фермерів і виробників, орієнтованих на екологічно чисту продукцію. Сертифікація органічної продукції гарантує споживачам безпеку, натуральний смак і високу якість продуктів. Незважаючи на певні труднощі у вирощуванні без хімікатів, попит на такі продукти як на внутрішньому, так і на європейському ринках постійно зростає.
Водночас багато дрібних фермерів продовжують вирощувати екологічну продукцію без сертифікатів, задовольняючи локальний попит.
Розвиток органічного виробництва в регіоні не лише сприяє покращенню екології, а й надає економічні перспективи місцевим громадам.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису