Благоустрій дворів у багатоповерхівках – важлива частина міського середовища. У Черкасах є як доглянуті території, так і занедбані майданчики, які потребують ремонту. Не завжди зрозуміло, хто має відповідати за їхній стан: комунальні служби, керуючі компанії чи самі мешканці. Попри це, у місті є приклади, коли люди самоорганізовуються, щоб зробити свої двори комфортнішими.
Торік ініціаторкою змін у дворі ОСББ «Володимира Великого 55» стала Лілія Панчева. Жінка є головою ревізійної комісії ОСББ.
– Усе почалося з того, що я облаштовувала в себе клумбу під вікном. До мене підійшла Марина, сусідка з восьмого під'їзду. Каже, давайте щось придумаємо для дітей. Потім ми ходили, дивилися, що можна придумати. Посадили дерева, які дали благодійники: вісім сакур, сім лип. Це був такий старт, – згадує Лілія Панчева.
Далі вона вирішила покращити умови, щоб дітям було де гратися. Придумала ескіз будиночка, знайшла майстра, який його виготовив. Спільними зусиллями поставили й пісочницю у вигляді човника.
– Пофарбували, привели до ладу той будиночок, який вже був. На вході в дитячий майданчик стоїть пергола (навіс), її також виготовили на замовлення. Взялася фарбувати лавки, сама підбирала фарби. Люди підключалися. Хтось – власними силами, хтось – коштами. Мешканець будинку ще привіз саджанців туї, – каже Лілія Панчева.
Голова ОСББ «Володимира Великого 55» Роман Салій розповів журналістці «Прочерку», що відновлювати дитячий майданчик вони почали минулої весни. Кошти з бюджету об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не виділяли, мешканці все робили власними силами: фарбували, робили накреслення, саджали. Долучалися благодійники. Вони допомогли закупити частину дерев, кущів. Тільки 20 саджанців фруктових дерев привіз особисто пан Роман.
Тепер стежать за станом майданчика втрьох, з двома сусідками. Водночас йдеться про те, щоб покласти ці обов'язки на двірника. Будинок має 12 під'їздів. Бюджет, за словами Лілії Панчевої, виходить немалий і давно пора було зайнятися благоустроєм двору.
Комунікують мешканці будинку через спільний вайбер-чат.
Саме там Лілія Панчева рік тому поділилася своїми ідеями. Потім анонсувала збір коштів на облаштування дитячого майданчика. Таким чином і вдалося зібрати близько 50 тисяч гривень. А близько 40 тисяч власних коштів витратила пані Лілія.
– Я й загалом думала, як зробити гарнішим наш двір. Протягом тридцяти років у нашому дворі ніхто нічого не робив. Лежали будівельні плити, шматки бетону... Я наймала трактор, усе вивозили, викорчовували. Привезли трохи землі, розбили садок. Тепер чекаємо, коли деревцята пустять бруньки. Ще в мене була ідея: привозила проектор, включали дітям надворі мультики. Мрію про суперсучасний двір, щоб були розваги для дітей різного віку. Ще багато чого треба зробити.
Сьогодні Юлія Туренко гойдає на оновленому майданчику трирічну Кіру. Пані Юлія також брала участь у обговореннях з сусідами, офлайн та онлайн, що стосувалися дозвілля дітей.
– Гойдалку, яка була популярна серед наших дітей з останніх під'їздів, перенесли ближче до перших під'їздів. Хотілося б ще одну гойдалку такого типу. На інших майданчиках є гойдалки-конячки, гойдалки-вертольоти, теж діткам подобаються. До висадження дерев торік не долучалася, у мене дитина маленька, вона не дала б, - каже Юлія, але радіє, що двір став більш облаштований.
Хто повинен стежити за вже існуючими майданчиками
Хто повинен стежити за тим, щоб вже існуючі дитячі та спортивні майданчики були в належному стані, пояснює директор департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міськради Андрій Наумчук.
– В обслуговування будинку входить догляд за прибудинковою територією, зокрема, майданчиками. Управитель будинку має стежити за благоустроєм прибудинкової території. Така ситуацію з більшістю майданчиків нашого міста. Деякі стоять за межами прибудинкових територій, їх до 30, і знаходяться на балансі комунального підприємства «Благоустрій». До них належать й ті, які будували за кошти міської ради. Решта, а це понад 200, – на обслуговуванні в мешканців, керуючих компаній. Якщо підсумувати, на балансі комунального підприємства є незначна частина, може, 10% від загальної кількості, - пояснив фахівець.
Андрій Наумчук додав: щороку комунальне підприємство витрачає три-чотири мільйони гривень на обслуговування майданчиків.
Трапляються випадки, коли майданчики встановлюють благодійники. Щоб його хтось утримував, правильно було б звернутися до міської влади з взяттям майданчика на баланс, наголосив директор департаменту житлово-комунального комплексу.
– Якщо це майданчик чийсь, його хтось побудував, ця людина має надалі опікуватись чистотою там, справністю конструкцій. Будь-яке обладнання майданчика потребує технічного огляду і заміни, якщо вийшов термін експлуатації. Щоб міська рада робила це планово, після будівництва, треба визначити балансоутримувача, який надалі доглядатиме за рахунок бюджету. Якщо цього не зробити, ми з'ясовуємо, звідки з'явився майданчик, вже після цього беремо на баланс. Так комунальному підприємству «Благоустрій» й були передані майданчики, за ними ніхто не доглядав.
Проблеми, які є у дворах, та позитивні приклади
Благоустрій, екологічні та суспільно корисні ініціативи, зокрема, облагородження територій, створення парканів, створення музеїв, відкриття центрів дозвілля - ось неповний перелік того, що називають у рамках практик згуртованості в формі колективних активностей. Умови війни підштовхнули громади до ініціатив знизу. Така собі згуртованість на локальному рівні. Мова не лише про допомогу ЗСУ, волонтерство, а й про локальний розвиток. Відповідне дослідження з метою відновлення зв’язків локальних медіа зі своїми аудиторіями шляхом виявлення ключових проблем і цінностей провела МГО «Інститут регіональної преси та інформації». Опитування пройшло в 23 громадах країни, зокрема, залучалася і аудиторія з Черкащини.
Дослідження проходило з березня по вересень 2024 року, опитаний 2391 респондент. Отримані результати показали вимір соціальної згуртованості та інформаційних потреб.
Щодо облагородження територій та відкритих просторів, то суто в Черкасах ця тема пов’язується з виборами, коли часто про встановлення майданчиків абощо говорили у передвиборний період. А то й робили подібне.
Проте були й винятки. Так, ексдепутат Черкаської міськради, а нині депутат Черкаської облради Олександр Радуцький майданчики ставив вже після обрання депутатом, фактично зі свого депутатського фонду облагородив не один двір в окрузі. Свого часу пан Олександр ініціював реконструкцію майданчика, на якому в дитинстві він грав у хокей.
– Це дитячий майданчик черкаської школи №18. За часів Радянського Союзу там був хокейний майданчик. Потім усе вийшло з ладу, мешканці будинку почали ставити на тому місці машини. Що я встиг зробити – залити територію бетоном, бо діти грали в футбол по щебеню. За весь цей час мої наступники не поклали там штучне поле, залишалися копійки.
За час своєї депутатської діяльності, яку розпочав у 2010 році, долучився до встановлення понад десятка майданчиків у місті. Із реалізацією допомагав майстер.
– У коштах це не так затратно. Тоді, коли я займався облаштуванням майданчиків, кожен виходив десь до 300 доларів: гойдалки, до гойдалок сходи з гіркою, пісочниця з дахом. Цьогоріч бюджет розвитку Черкас становить майже мільярд. Із бюджету кошти перенаправляють на комунальні підприємства.
Цікаво, що в Черкасах існують дитячі майданчики, за належним станом яких стежить церква. Про це згадав у коментарі «Прочерку» черкасець Ілля Ястреб. З донькою та дружиною мешкають у Південно-Західному мікрорайоні міста.
26 грудня 2017 року у сквері Хіміків з’явився довгоочікуваний ігровий майданчик "Корабель". Про це повідомляв секретар Черкаської міськради Олександр Радуцький. Основні роботи з будівництва майданчика виконало ТОВ "Група Венето".
– Згідно з чинними державними будівельними нормами, благоустрій двору передбачає наявність озеленених просторів, дитячих, спортивних майданчиків, зон відпочинку для дорослих, господарських майданчиків, місць для збирання сміття та гостьових автостоянок... Важливо, що між цими об'єктами, а також між майданчиками та будинками мають бути дотримані регламентовані відстані, – каже архітектор Сергій Фадеєв.
За його словами, радянські двори здебільшого відповідають цим вимогам, проте існує проблема нестачі місць на гостьових стоянках. Адже стоянок для авто не передбачалося. Схожі проблеми спостерігаються і в сучасних кварталах.
Важливу роль відіграє не лише наявність необхідних елементів благоустрою, а й їхній стан та дизайн.
– Наприклад, у Києві на Троєщині є радянські квартали, де благоустрій оновили. Він не виглядає надто дорогим чи гламурним, але зроблений розумно, - каже архітектор. – В цілому, сучасні норми передбачають дуже велику щільність. І навіть якщо всі вимоги виконані, нові двори поступаються радянським у відчутті задоволення людини саме особистим простором.
Закордонний досвід
Про благоустрій багатоповерхівок в Швейцарії розповіла черкащанка Інна Флоріанчик.
За її словами, у кожному такому будинку працює доглядач. Зазвичай він мешкає там само.
– Завдання доглядача полягає в тому, щоб, по суті, піклуватися про майно для домовласників і перш за все забезпечити чистоту, безпеку та функціональність об'єктів та систем. Вони косять газон, стрижуть живоплоти, ремонтують, наприклад, пошкоджені лавки, прибирають всю зовнішню територію та обслуговують її. Взимку прибирають сніг і розсипають пісок, гравій або, в разі потреби, розморожують сіллю. Доглядачі також відповідають за професійну утилізацію матеріалів, що підлягають переробці, сміття та відходів.
Олена Мисик виїхала з донькою з рідного Харкова, коли почалося повномасштабне вторгнення. Спочатку – на Полтавщину, потім Черкащину до рідних. Зрештою, знайшла прихисток в Австрії. За її словами, особливо відрізняється стан українських та австрійських під'їздів. Інше ставлення мешканців до майна.
– Можливо, у таких великих містах, як Відень, цього немає, бо там багато приїжджих, а в маленьких містечках люди навіть лишають свої брендові речі на видному місці. Лишають у тамбурі дитячі візочки, велосипеди. Ніхто не боїться, що щось заберуть сусіди. Біля будинків завжди підстрижені кущі, всюди висаджені квіти, якщо листя падає на клумби, його відразу підмітають.
Все ж таки у Черкасах благоустрій дворів залежить від різних факторів – фінансування, відповідальності балансоутримувачів та ініціативи мешканців. Деякі двори утримуються комунальними підприємствами, інші – самими мешканцями. Сусіди об’єднуються: збирають кошти на відновлення, висаджують дерева. Вони переконані: спільні зусилля можуть покращити стан прибудинкових територій.
Юлія Капуш
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні».
Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Disclaimer that has to be used:
Improving Media Resilience in Ukraine Project.
Implemented by Fondation Hirondelle (Switzerland) and IRMI, Institute for Regional Media and Information (Ukraine).
Funded by Swiss Solidarity
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису