Саме час збору в Центрі допомоги армії (ЦДА) у Черкасах. Олена Стаєцька привезла чергову партію маскувальних сіток, сплетених у Головківці, що на Чигиринщині.
– Минулого тижня ми заплели п’ять сіток, усі розміром 6×8 метрів. Це ще плюс 240 квадратних метрів. Усі вже передали Ользі Воскобій у Центр допомоги армії. Чоловік мене привіз, – розповідає Олена Стаєцька. – Буває складно, бо матеріали закінчуються так само швидко, як і ми працюємо. Але завжди є небайдужі. Дехто з підприємців, які обробляють землю, нам допомагає.
Члени команди також втомлюються, тож завжди раді допомозі
Група отримала назву «Головківські павучки», бо серед усього спектру допомоги армії ці люди зосередились саме на плетінні сіток. Працюють і молодь, і старші. У селі небагато мешканців, але сформувався сталий кістяк із близько 15 людей.
Буває складно, бо матеріали закінчуються так само швидко, як і ми працюємо
– Є в нас бабуся, якій 72 роки. Ми не є офіційною організацією, просто об’єднані спільною ідеєю. Усі ріжемо тканину, плетемо сітки. Нас навчили в Центрі допомоги армії, і з того часу працюємо постійно. Скільки сіток сплели — вже й не порахуємо, точно сотні. Отримуємо донати, закуповуємо матеріали потрібного кольору залежно від сезону, і плетемо. А потім передаємо все до Черкас, звідки допомога вирушає до захисників, – ділиться пані Олена.
Люди та історії за кожною сіткою
Сітки плетуть для Центру допомоги армії і в школах, садочках, бібліотеках. Збирають сітки фактично щодня.
Ольга Воскобій розповідає, що її шлях почався ще з перших днів повномасштабної війни:
– Бігала по хаті, думала — речі пакувати чи що. Почала з плитоносок, тоді долучилася до Центру допомоги, бо тут сподобалося. Так і залишилася. Почала їздити навіть у громади, щоб більше людей долучалося. Наприклад, нещодавно на поминальні дні в Степанецькій громаді зустріла людей, які долучилися з допомогою в нарізанні стрічок, тепер це роблять масово і професійно.
Ольга Воскобій розповідає, що її шлях почався ще з перших днів повномасштабної війни
– Ми в жодному разі не називаємо свою діяльність роботою, адже робота це де заробляють гроші, а наші волонтери самовіддано допомагають захисникам України, у даному випадку в секторі маскування. Робимо все, аби якнайкраще замаскувати військових від ворожого ока, а отже - зберегти життя бійцям і вберегти техніку. Робимо це за покликом душі, бо інакше не можемо. Як справляємось з емоційним навантаженням? Непросте запитання: мабуть усі по-різному, для когось це спілкування, і сам процес плетіння це ж своєрідна терапія, іноді треба поїхати на природу (кажуть же, що природа зцілює). Але, напевно, найкращою «пігулкою» все ж таки є зворотній зв’язок від військових (дзвінок чи смс, чи голосове повідомлення) і гарні новини, гарні новини відразу знімають втому і емоційне навантаження.
Сьогодні до центру завітали військові з південного напрямку — черкащани, які колись теж були волонтерами.
– У 2014 ми волонтерили, у 2015–2016 служили, а з 2022 знову на фронті. Тоді нам потрібні були сітки, а тепер і ноутбуки отримали. Без техніки зараз ніяк — потрібні великі екрани, щоб роздивитись деталі. Також є потреба в позашляховиках. Сітки маємо різних кольорів — зелені, білі, жовті, – каже військовий Олег.
Центр допомоги армії засновано ще у 2014 році з ідейних патріотичних людей після майдану під керівництвом Оксани Циганок, яка нині воює на сході. Головним координатором була Іванна Дубова, яка згодом стала головою коли Оксана пішла на фронт. Іванна дружина військового, яка й сама, регулярно доставляє допомогу на передову по всій лінії фронту.
– Цього разу я їхала сама. Бо інколи корисне поєднуєш із приємним — підтримати чоловіка, а заразом виконати місію. Дякую команді маскування за сітки — їхня робота безцінна, – каже Іванна.
З постійних потреб захисникам: старлінки, зарядні станції, будівельні матеріали, ноутбуки, телевізори, інструменти, запчастини, ремонти авто, причіпи — це за останні 2 місяці... І сама Іванна бере участь в майже кожній поїздці.
– Сьогодні хтось має більше, хтось менше. Волонтери шукають все, що можна. Ділимося між волонтерськими організаціями, шукаємо по бізнесу, що треба. Є сайт – https://signmyrocket.com/. Це є певні люди, які постійно допомагають. І на сайті людина може відправити снаряд з побажанням русні. Це робить артилерія. І за це теж маємо донати, - розповідає Іванна. – Пріоритет в нас по допомозі на передову лінію. В основному допомагаємо черкащанам. Але ж якщо чоловік у взводі один черкащанин просить допомоги, а у взводі інші є люди, то звісно допомагаємо вже всім. Буває родина виходить на зв'язок, просить щось для військового, але ми просимо контакт військового і самі дзвонимо з’ясовуємо в чім потреба і тоді вже намагаємося допомогти.
Пріоритет в нас по допомозі на передову лінію. В основному допомагаємо черкащанам
Окремо вона виставляє повідомлення про збори в себе на сторінці або сторінці організації.
– Ми постійно ремонтуємо машини. Шість машин сьогодні в ремонті. Хлопцям постійно треба колеса, - розповідає Іванна.
Жінка-волонтерка каже, що члени команди також втомлюються, тож завжди раді допомозі, зокрема, чекають рук допомоги, адже людський ресурс вичерпується. Тому до Центру допомоги армії завжди можуть прийти плести сітки небайдужі.
Маскувальні сітки — далеко не єдина допомога від ЦДА фронту
Плести сітки — це не лише про фізичну допомогу. Це про тепло, віру і єдність. Черкащанка Лариса Воропай каже:
– Сьогодні долучилася до плетіння в ЦДА. Усе так чітко організовано — тільки сиди і плети. Це щиро, душевно. І дає психологічне розвантаження.
Окрім того, тут волонтерів годують.
– У будь-яку погоду: і дощ, і зливу, і снігопад, і спеку — вже четвертий рік поспіль на свій бойовий пост щодня прибігають дві чудові жіночки: Галина Павлівна Бабіч та Ольга Павлівна Фесун. За підтримки громади Церква Благодаті від початку повномасштабного вторгнення ці неймовірні дівчата з материнською любов'ю готують смакоту для волонтерів та передають готові обіди з молитвою та благословенням, - кажуть в центрі допомоги армії.
Пенсіонерка Зінаїда Барська, яка втратила сина – військового лікаря, долучилася до Центру в 2023 році:
– Я ріжу стрічки, бо руки вже не витримують плетіння. Зараз працюємо з зеленим кольором, але іноді потрібні сітки піщаного або білого відтінку — під різні ландшафти.
Зінаїда згадує, як раніше фарбували тканини в пральних машинах, щоб отримати потрібний відтінок. Тепер використовують легкі, вологостійкі матеріали.
– Працюємо з понеділка по п’ятницю з 9-ї ранку до комендантської години. Люди приходять, коли можуть. Є ті, хто приходить ввечері або у вихідні. Хоча зараз багато хто виїжджає на дачі. Загалом плетемо до 1500 квадратних метрів сіток на тиждень. На кожному станку щодня дві сітки, а маємо два великі і два маленькі станки, – пояснює Ольга Воскобій.
Матеріали закуповують за донати. Часто донатять самі волонтери.
– Хто робить — той і донатить. Але допомоги стало менше. Люди втомилися. І в кожній родині хтось служить — тепер допомагають своїм.
Центр відправляє два екіпажі допомоги на тиждень. Це і старлінки, і генератори, і екофлоу, техніку, продукти, автомобілі, — усе, що можливо. А у відповідь отримують теплі слова вдячності (вони найдорожчі), а також прапори, гільзи, навіть дитячі іграшки з лінії фронту.
– От нещодавно Третя штурмова бригада прислали календар і просили: зніміть відео, як вішаєте. Їм важливо бачити, що зв’язок із тилом живий, – каже Ольга.
Серед трофеїв — і американський прапор. Його подарував українець із США Василь Іванович.
– Душа покликала допомагати. Хоч я вже не молодий, але їжджу по госпіталях, везу допомогу. Якби міг — сам би пішов на фронт.
Центр допомоги армії в Черкасах — це не просто місце збору гуманітарної допомоги, а справжнє серце волонтерського руху, що об’єднує людей різного віку, професій і життєвих обставин. Маскувальні сітки, які тут плетуть сотнями квадратних метрів щотижня, — це не лише практична допомога військовим, а й символ підтримки, тепла та єдності. Кожен учасник цього руху вкладає частинку себе в перемогу. І, навіть попри втому, брак ресурсів чи особисті трагедії, ця спільнота не зупиняється.
Задонатити на придбання необхідного нашим військовим тут:
ПО ЗАПИТУ ВІД В/Ч на Громадська організація «Центр допомоги армії, ветеранам та їхнім родинам» Код ЕДРПОУ 42942903 UA243052990000026001041609149 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 Організація внесена до реєстру неприбуткових установ та організацій Голова ГО Дубова Іванна Юріївна ПО ЗАПИТУ ВІД ВІЙСЬКОВИХ ФІЗ.ОСІБ) Отримувач фіз.особа волонтер: Дубова Іванна Юріївна 4441114405107309
Фото "Прочерку" та з архіву Центру допомоги армії
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні».
Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Disclaimer that has to be used:
Improving Media Resilience in Ukraine Project.
Implemented by Fondation Hirondelle (Switzerland) and IRMI, Institute for Regional Media and Information (Ukraine).
Funded by Swiss Solidarity
Цікаві новини звідусіль
