Останнім часом українці дедалі частіше стикаються з проблемами, пов’язаними з водою - в одних регіонах її катастрофічно не вистачає, в інших - підтоплення знищують майно та інфраструктуру. Фахівці попереджають, що далі може бути ще гірше.
Такі явища - не випадковість і не “кара природи”, а наслідок глобальних кліматичних змін, які вже відчутно впливають на життя кожного, пояснює черкаський еколог, проректор з наукової та інноваційної діяльності ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло.
«Останні кілька тижнів у мене в стрічці постійно вистрибує питання води. Причому часто зовсім з протилежною конотацією. Якщо коротко – десь нарікають, що її стало менше, а десь – що забагато. Але в усіх випадках – чітко знаходять винуватого. У когось у криниці пропала вода. Десь води не вистачає на ціле село і сільський водогін наповнюється лише пізно вночі, та і то – ненадовго. Десь посохли дерева («ні з того, ні з сього»), іноді десятками гектарів. Десь будинок біля ставочка коштував одну суму, а тепер замість ставочка – самі бур’яни і охочих покупців на будиночок, м’яко кажучи не знайдеш», - пише еколог.
В багатьох містах проблема інша іноді – забагато води.
«У травні повідомляли про затоплені вулиці Чернівців, Полтави, Тернопільщини. У липні «плавали» Київ, Львів, Рівне, Ужгород і Житомир. У вересні – знову Київ, Луцьк і Одеса, де навіть були загиблі. Що це? Когось карає засухою, а когось водою? Насправді – це частина єдиного цілого. Глобальні кліматичні зміни, які більшість сприймає як щось, далеке від нас, часто зі скепсисом і жартами типу «ну то будемо вирощувати банани», уже прийшли. І ці зміни не про «просто стане тепліше». Наслідки – як за прогнозним списком науковців: зміщення кліматичних зон, збільшення сили та кількості ураганних вітрів, тривалі засухи та руйнівні зливи, теплі безсніжні зими та ін.», - продовжує Олександр Спрягайло.
Вторинні наслідки цього - міграція ареалів «південних» хвороб, малярія чи хвороба Зіка, туди, де їх раніше не було, деградація ґрунтів, зменшення урожайності традиційних культур, нашестя шкідників, які не змерзли взимку, втрата біорізноманіття.
«І от тут ми підходимо до питання, хто винен і що робити? По першому – хотілось би показати пальцем на когось іншого, але часто – це ми самі. Ігноруючи заклики науковців, ми з готовністю оберемо радше комфорт, ніж самообмеження. Використання альтернативної енергії, підхоплення «зелених» трендів типу спільних поїздок, вибору екологічнішого транспорту, відмова від одноразового посуду та зайвих речей, використання велосипедів, економія електроенергії (не вдома, а наприклад, у під’їзді, де типу ж «не моє, не шкода») – це все не для нас», - вважає фахівець.
Також прийняття управлінських рішень може зарадити проблемі, впевнений Олександр Спрягайло.
«Як розорювання лучних/степових ділянок, добування торфу замість збереження болота («та кому воно потрібне»?), зрубати самосійний ліс замість допомогти йому стати справжнім природним лісом та купа іншого (всі приклади управлінських рішень – про втрату екосистемами здатності консервувати Карбон, який і є основним «винуватцем» змін клімату). І ось так виходить, що наслідки – то не від гіпотетичної відьми, яка вкрала воду, а від наших попередніх дій чи бездіяльності».
Як приклад, кліматичні зміни вже торкнулися Водяницьку громаду, на Звенигородщині. Очільник громади Руслан Каюк каже, що настільки критичної ситуації досі не було.
«Цього року дуже зачепила проблема. По ставках рівень води попадав на метр, - говорить Руслан Каюк. - Дощі трохи поправили ситуацію, а до цього була біда: що в в Кобиляках, в Ризиному, що в Шубиних Ставах. Проблема була і минулих років, але тоді рівень так не падав. Я подивився на плесо ГЕСу біля Звенигородки, там від берега метр води немає, а плесо велике».
А у Шполі висихає «Красний» ставок. Про це пише колишня очільниця Шполянської РДА Наталія Коваль, яка вважає проблему комплексною.
«Найперше і очевидне кожному — безсніжна зима, мало дощів, жарке засушливе літо. Це неабиякий фактор впливу, адже йде швидке випаровування водного плеса. Це біда всієї країни, - констатує Коваль. - Друге — Красний ставок наповнюється водою річки Шполка, яка бере свій початок у селі Терешки та минує ще два ставки на своєму шляху — ближче до села і так званий жданівський. Обидва ставки в оренді, а зі жданівського є дозвіл спецводокористування на зрошення полів — за моїми даними 417 м³ на добу, 75 000 м³ на рік. Як на мене, забагато навіть для великого ставка».
Вона зауважує, що також русло річки та й сам ставок давно ніхто не чистив від мулу, сміття, заростей очерету. А це потрібно робити, бо вони перешкоджають нормальному руслу і сприяють застою води.
У соцмережах скаржаться, що немає води й в селах Шполянщини. Наприклад, у Товмачі також один зі ставків повністю пересох, а в іншому значно впав рівень води навіть попри те, що жодне підприємство звідти її не качало.
«Всі ставки пересихають. Особливо, які не чистять, - розводить руками староста села Ліна Бобир. - Один ставок тут зовсім сухий. Були хоч якісь опади, то й води там трохи було, а пішла спека – зовсім висох. Скотину люди почали там припинати. У «Шкільному» також дуже впав рівень. Цей давно поступово висихає. Багато років поспіль ніхто не чистить джерела. Зі «Шкільного» ніхто воду не бере, там пробита свердловина вже років 40 і звідти беруть на ферму. Якщо так і далі буде в наступних роках спека та небагато дощів, рівень однозначно впаде ще більше».
Такі ж проблеми є на Кам’янщині, Смілянщині, Тальнівщині та інших містах й селах Черкащини.
В Іркліївській громаді на Золотоніщині теж впав рівень як ґрунтових вод, так і у водоймах.
«У нас річок не так багато, але теж обміліли, - коментує голова громади Анатолій Писаренко. – З криницями те ж саме. Рівень води ж залежить від кількості опадів. Минулого літа, пригадайте, було +42-43 градуси. Липень, серпень «смажило» і не було жодного дощу. Та й осінь суха. Єдині опади – тумани. Зараз впало кілька крапель та й все. На дощ треба тільки молитися. Але річки це ж не тільки опади, а й підземні джерела. Якщо вони замулюються, їх треба чистити, а за свій вік я не пам’ятаю, щоб хтось ті річки чистив. Тому в нас така ж сама ситуація, як і в інших».
Екологи підкреслюють: уникнути наслідків кліматичних змін неможливо, але можна навчитися з ними жити та мінімізувати шкоду для довкілля і людей.
Так, Олександр Спрягайло закликає серйозно поставитись до клімато-орієнтованих порад науковців і пробувати за ними жити.
- Світ вже напружує мізки, як протидіяти наслідкам зміни клімату. Селекцією посухостійких сортів і підбором нових с/г культур; заходами з економії води і максимальним використанням технічної (окремо – на пиття, окремо – на туалет); відновленням загублених екосистем, максимальним озелененням міст.
Вимагайте дотримання цих порад від своєї громади та бізнесу навколо вас. Візьміть участь в стратегічному плануванні громади (обов’язково запитайте, чи пов’язала громада економічний розвиток з екологічними підходами? Чи взагалі – хоч щось екологічне є у планах розвитку?). Підтримуйте відповідальний бізнес і сталі адміністративні рішення (голосом, купівлею відповідних товарів, оплатою послуг). Направду – мені дуже шкода всіх, хто вже страждає від кліматичних змін. Але шкода також, що більшість не хочуть змінюватись. Хоча – у нас немає вибору.
Олександр Михайлов,
фото автора
реклама