Вони живуть серед нас, проте їх життя складніше, ніж життя інших черкащан. Заради життя «нирочники», як їх називають, повинні 12 годин на тиждень бути прив’язаними до спеціального апарату.
Усі пацієнти німецького діалізного центру «Фрезеніус» є інвалідами першої групи. Оскільки лікування «нирочників» досить дороговартісне, то сплачувати за їхнє лікування повинна держава. Саме затримка виплати коштів з обласного бюджету і змушує пацієнтів приватного діалізного центру «Фрезеніус» постійно перебувати в стані бойової готовності. Черкаські «нирочники» вже й мітингували, і дороги перекривали, і до Верховної Ради їздили. Проте на сьогодні в обласному бюджеті влада досі не віднайшла коштів на їхнє лікування. Зате придумала інший варіант: мовляв, міста й райони Черкащини повинні знайти у себе в бюджетах кошти на лікування своїх хворих у «Фрезеніусі».
Нині пацієнтам діалізного центру «Фрезеніус» вже вривається терпець. Кожен день зволікання влади для них може бути останнім. Проте вони не хочуть повертатися на лікування в обласну лікарню, куди їх прагне перевести влада. Пацієнти неодноразово в пресі критикували якість лікування в обласній лікарні. Тож на початку квітня, коли спливатиме річниця з дня розпорядження Президента України Віктора Януковича навести лад з проблемою фінансування «нирочників», яку він давав обласній владі, пацієнти «Фрезеніусу» їхатимуть на Київ. До самого Віктора Януковича. Їм вже немає чого втрачати…
У інтерв’ю «Прочерку» головного лікаря діалізного центру «Фрезеніус» Володимира Новаківського, який керує закладом з першого дня його створення, ми вирішили довідатися, чи дійсно, фінансуючи приватний центр, влада, як висловлюється дехто з чиновників, «направляє гроші в нікуди»? Чи не ризикуємо ми з нашими болячками вже завтра стати пацієнтами діалізного центру? Чому німці досі не закрили свій центр і все ще сподіваються на порядність черкаської влади?
– Я пригадую нещодавній мітинг черкаських «нирочників». У центрі міста вони перекрили дорогу, щоб таким чином привернути увагу влади до своєї проблеми. Проте деякі пасажири автобусів, які змушені були спинятися перед людьми, виходили на дорогу і критикували мітингувальників за їхні дії. Мовляв, свого добивайтеся, але іншим не заважайте. З цього питання: хто може стати пацієнтом діалізного центру вже завтра з людей, які сьогодні не схвалюють відчайдушні дії «нирочників»?
– Діабет, піелонефрит, гломерулонефріт, полікістоз, артеріальна гіпертензія. Втрапити до нас може кожен...
Читайте також: Міська влада прозоро натякнула обласній, хто повинен вирішувати проблему «нирочників»
– Яка статистика зростання кількості хворих на ниркову недостатність?
Фрагмент відповіді від Володимира Брожика
– У 2009 році в Черкаській області отримувало лікування методом гемодіалізу 60 хворих на ниркову недостатність. У 2010 році цих хворих стало вдвічі більше. А на сьогодні їх 184… На 1 млн. населення – 142. Цифра у Німеччині – 950 на 1 млн., у Польщі – 450, у Білорусі – та Грузії – 300. У світі в клініках «Фрезеніусу» лікується приблизно 240 тисяч хворих. Ця компанія має колосальний досвід. До речі, та ж Росія має на сьогодні 30 центрів «Фрезеніусу», де лікується більше 4 тисяч хворих.
– Сьогодні Черкаська обласна влада якось реагує на мітинги людей? Ви отримали від влади якісь листи, обіцянки перерахувати гроші за лікування?
– Це скоріше листування в одному напрямку. Ми надсилали багато запитів. Але відповіді почали отримувати, лише коли пацієнти вийшли на акції протестів. Ось останній лист від Тетяни Прітченко (заступник голови Черкаської облдержадміністрації, – ред.). З ким конкретно нам пропонують укладати угоди, хто відповідальний, які умови пропонуються – про все це Тетяна Прітченко не повідомляє, обмежуючись декларуванням наміру перекласти проблему на райони. Ну райони і реагують відповідно. Наприклад, ось лист від Корсунь-Шевченківської райради, яка пише, що районна влада не хоче з нами нічого укладати. Мотивація така, мовляв, у Черкаській обласній лікарні створені всі умови для лікування хворих. Комітет Верховної Ради відсилає пацієнтів до Черкаської облдержадміністрації, звідки прийшли. Ну і взірець логіки – лист пана Володимира Брожика (начальник обласного управління охорони здоров’я, – ред.), який стверджує, що підстав платити приватному закладу за лікування хворих немає, а рядком нижче доповідає про те, що оплата зараз здійснюється і має здійснюватися (чомусь) районами, які мають вдруге збирати вже зібраний податок.
– Коли вам сказали, що ви – непотрібні?
– Влада натякнула нам про це в 2010 році, а відкритим текстом сказала у 2011. Що було до цього? Протокол про наміри. Це був 2009 рік. Тоді була зацікавленість влади в тому, щоб допомогу людям з нирковою недостатністю зробити кращою. Наступного року центр був побудований і наприкінці 2009 року відкритий. Домовленість була така: інвестор будує діалізний центр, оснащує його апаратурою, а Черкаська облдержадміністрація бере на себе зобов’язання направляти сюди хворих і оплачувати їхнє лікування. Соціальний проект, що передбачав лікування за ціною не вищою, ніж в обласній лікарні. Тільки зрозумійте, що для того, щоб лікувати не дорожче, треба знати, скільки саме коштує державі лікування в комунальному закладі. Обрахована та узгоджена ціна склала у 2009 році – 1395 грн. У 2010 році – 938. У 2011 – 0 грн. – пацієнти Черкаської області той рік лікувались за рахунок «Фрезеніуса». У 2012 році після рішення інвестора про закриття клініки та численні протести пацієнтів – 829. У 2013 – питання відкрите. Час іде, пацієнти отримують допомогу знов-таки за рахунок «Фрезеніуса», підрахунку вартості лікування не проводилось, переговори щодо цього не ведуться.
– Що ж не дало закрити заклад?
– Тоді протести хворих і розпорядження Президента навести лад з інвестором і гемодіалізом допомогли отримати фінансування. Розроблена та затверджена методика. Це для того, щоб розуміти, як рахувати, а також затверджені стандарти лікування хворих. Таким чином, не мало виникати питань, як лікувати і за скільки. Проте добросовісного розрахунку лікування від обласної влади ми не отримали… Вони зробили розрахунок, але в ньому багатьох пунктів лікування не вистачало або вартість не відповідала дійсності. Та обласна лікарня дала цифру 829 гривні за сеанс за одного хворого. Для нас це було в збиток, але домовилися, і 2012 рік ми пролікували хворих за цю ціну, розуміючи, що чекає наших пацієнтів в іншому випадку. До речі, була домовленість з владою про перерахунок ціни лікування на 2013 рік з відповідною закладкою коштів у бюджеті. Нічого цього зроблено не було.
Щоб діаліз нормально працював, потрібна нормальна система очистки води. «Фрезеніус» отримує воду з Черкаського Водоканалу, але після проходження системи фільтрів, вона стає практично дистильованою. І ця вода придатна навіть для внутрішньовенного використання. Усе це одна з причин того, чому процедура діалізу є дороговартісною.
– Зараз ви чекаєте коштів за який період?
– До кінця не закритий 2012 рік. Хоча був укладений договір і ми спершу отримали кошти по серпень, та потім платежі були призупинені… Але є договір, фінансові зобов’язання, тож рано чи пізно нам закриють 2012 рік. А про 2013 рік влада демонструє небажання взагалі вести розмову. Тобто визначеності немає…
– Скількох хворих ви зараз лікуєте?
– На сьогодні 62.
– Але визначеності з подальшим функціонуванням центру немає?..
– Усе-таки минулий рік якось відбувся. Крім того, наші німецькі колеги сподіваються на вирішення питання. Адже навіть Президент втрутився! Але ви ж бачите, як голосує обласна рада… Депутати на останній сесії порушували питання про виділення коштів «Фрезеніусу», та більшість саботувала це питання. Дивно, що з поля зору обласної влади чомусь випадають ці 62 хворих, які потребують фінансування. Але ж це третій рівень надання допомоги, який фінансується виключно обласними бюджетами або державним! І щодо пропозицій влади, щоб лікування хворих фінансувалося місцевими і районними бюджетами… Тут треба враховувати, що всі домовленості у нас на початок роботи центру були лише з обласною владою. Ні місто, ні райони не мають до цього стосунку. Уявіть, як ми з кожною райрадою укладатимемо окремий договір?
– Поясніть взагалі, що це за процедура – гемодіаліз?
– Якщо дуже просто, то кров прокачується через спеціальну магістраль, до якої підключається фільтр. Адже функція нирок в людей з нирковою недостатністю відсутня.
– Може, ваш заклад Черкащині справді не потрібен? Якою була ситуація, коли німецький інвестор прийшов в нашу область?
– На той момент був один заклад, який лікував методом гемодіалізу. Це була обласна лікарня, яка на восьми апаратах лікувала 60 хворих. Стан допомоги був вкрай занедбаний. Звідки така інформація? Є Державний реєстр хворих на ниркову недостатність і згідно нього показники в Черкаській області були найгіршими в Україні.
– І якою буде в разі закриття вашого закладу?
– Як я казав, у нас зараз 62 пацієнти. Уявіть, що нашого закладу не буде. Близько 55 піде лікуватись в обласну лікарню, бо вони тут в місті Черкаси живуть територіально. Але та кількість місць, яку влада декларує, – 32 – вона є загальною. Ці місця не розкидані окремо по діалізних центрах області, які є в Черкасах, Звенигородці, Умані. Обласна лікарня має 16 діалізних місць – це на 96 хворих. Нині вони, за даними обласної влади, лікують 84 хворих. Додати наших приблизно 55 і буде десь 140 на 96 пацієнтів, що можливо забезпечити... Тобто місць в обласній лікарні не вистачає, не кажучи про резерв! А у нас 42 діалізних місця. У нас може обслуговуватися 240 осіб… Та я сподіваюся, що на практиці не доведеться перевіряти, чи справді здатна обласна лікарня забезпечити 140 «нирочників» лікуванням. Адже ми розраховуємо і надалі працювати в Черкасах. Більше того, раніше з обласною владою була домовленість: враховуючи, що ми можемо приймати не 62 хворих, а більше, до нас мали направляти нових пацієнтів.
Читайте також: Депутатки від опозиції не дають Беззубенку і Черняку спокою через «нирочників»
– За які кошти ви зараз людей лікуєте?
– За кошти «Фрезеніусу», як це було в 2011 році.
– Злі язики кажуть, що в державній установі – обласній лікарні – можна перевірити, куди пішло фінансування, а от в приватному центрі…
– Насправді все навпаки. Величезна лікарня, на яку йдуть кошти. Йдуть не на щось конкретне, а взагалі. І неможливо простежити, куди вони пішли. Тут все прослідкувати досить легко. Тут єдина бухгалтерія, яка контролює всі платежі і може їх надати будь-якому контролюючому органу, обґрунтувати кожну витрату. І, безумовно, економіка всієї цієї справи була добре прорахована. Наприклад, центр має електричне опалення. Дехто каже, що це дорого. Ми прораховували, то виходить дешевше, ніж опалення сусідньої першої міської лікарні (один метр квадратний площі). Тож невідомо куди тут нічого не йде. Про кожну копійку можна розповісти. Більше того, проекти «Фрезеніусу» неприбуткові. І то це було б лише при запланованих темпах, при наповнені закладу хворими. А нині ж робиться все, щоб хворі сюди не потрапляли. Крім того, зауважу, що ми як спеціалізована установа отримуємо ліки за собівартістю, бо в нас безпосередньо контракти з компаніями, що виробляють ліки.
реклама
