«O Tempore, O Mores» - / «О! Часи, O Звичаї»/ - хочеться вигукнути слідом за древнім, коли хоч з тиждень вслуховуєшся у все те, що, часом, говорять, показуючи на екрані, твої колеги. Відразу ж відкривається перед тобою «світ незвиданого». «Напряжіться» і ви, як радить один із ведучих, інколи вранці вітаючись з вами «Дорий вечір!», і матимете безмежну нагоду для колекціонування за Булгаковим воістину безцінних «фернампіксів», що розкривають простір і для почуття гумору, і для іронії, і для каламбурів, і для багатьох інших творчих витівок.

На цьому нині можна спеціалізуватись. Вас, без сумніву, починає розбирати допитливість, коли з екрана обіцяють «пізніше сказати про те, де гріха таїти». Товариство, виявляється, не рятує, а спасає. «Спасіння утопаючих – справа рук тих, хто не спасує», - в свою чергу виникає гра слів, І…вже весело, а не страшно від ймовірності ситуації, яка може скластися на водах чи ще при якихось інших екстремальних обставинах.

Захват/ширина дії механізму, а не захоплення/множиться на двозначність і стає шириною захвата… Захват залежить від амплітуди автора.

«Побувайте за життя у цьому райському куточку, а тоді хоч в пекло», - реально рекламує можливості санаторію зовсім не бадьорий з фаталістськими нотками голос. І тут ви подумки залишаєте за собою право все таки постаратись потрапити в рай. А пекло пережити за життя…

Свого часу один з керівників в системі радіо і телебачення гордився наступним фактом своєї біографії.

– Я закінчив інститут харчової промисловості і партія покинула мене на радіо і телебачення.

На жаль, це непоодинокий приклад.

– Усе ж до «фарнампіксів» ще далеко, - скажуть любителі гостріших відчуттів. Це ж не «одягнувши костюми з фігових листків, сором’язливо піднімати подоли спідниць…»

Тоді, як сприймати наступний синхрон чиновника: «Сижу я на втором етажі і бачу у вікно, а там написано «Доска почьота». Та що ж це таке? Коли ми будемо виконувати Закон про мову, щоб люди з нас не сміялись? Або «Добробут наших людей впав на 250 процентів. У перекладі російською мовою – це в 5,6 рази».

Позор з ганьбою обіймається, а судьба Долі не цурається на глазах.

«Я помню в селі как-то пас я корову». Та за оригінальність сприйняття гонорари нижчі, ніж за те, що, навіть з помилками, дає гроші. А можна без грошей. Не вірите?

«Коли до нас у магазин приходять покупці без грошей, то ми намагаємося їх обслужити так, щоб вони ще не раз до нас прийшли. /без грошей?/

Словом «горять, горять солом’яні дахи. Приємний, друже, мені такий пейзаж. Драбиною піднімаюсь вище, захоплює дух мені аж!» (Із пісні пожежника).

Та не горять від ганьби графоманські лики, яких так нині багато розвелося серед пишучої братії.

Коли збуджений гормон

Нападає лексикон.

Вилітають афоризми,

Що підмочують харизму.

***

«Котячим березнем з розмахом прийшла весна»

***

Хо ч щей  не зійшла зоря

«Виборюючи власний перст царя, життя в раю

Собі політик проторя».

***

«Честь геройську здобув тут козак,

Проти шляхти вставав гайдамак»

***

Люди! «Шкварочка – вищий шик,

Як нема, то застіллю пшик»

***

«Суть, брате, не в макітрі

З варениками вщерть.

І не на дні півлітри,

Життя без мови – смерть!»

Отак.

***

«Еліта вся в поклоні

Не випрямить озаддя

В байдужому полоні

Душа вся у безладдях».

***

«Я люблю цих людей дивовиж,

Для душі – це маленький Париж».

***

Раптом:

«Загайдабурила природа»

І ось уже:

«Осінь пензлярує та

Малює барвами кольорами»

***

Коли стріляє і ломака

(пародія)

Направду «благород-людині»

Нелегко жити в Україні.

Всі думають: вона – «свояк»,

Вона ж в душі – «монах-ціляк»

Не всіх нас «творчістю пройма»,

У головах – одна пітьма.

Чи ж возродиться той нарід,

З якого вийшов Проповід?»

***

Він круто неуцтву дав бій.

Хильнувши градусний напій.

***

Зніяковіло навіть тіло,

Сполохавши «тендіт – нутро».

***

Поема ця тече й тече, Бо зверху голос

«Піші іще!»

***

Коли ж встає він, Чудогін,

Плювати на всякий відгомін!

***

Якщо «хвантазія» вирує,

Рука невтомно пензлярує,

Втрачає «сонце і калину»,

Несеться вдалеч безупину:

«Батьківщину прославлять

Хочеться йому на «5».

…Може й на «12»

Після чарок надцять!

У читача стріли й ломака,

Якщо такий крутий писака!!!

Промовці також не менш круті. Вони без будь-якого сумніву можуть виголосити, що хореограф Василь Авраменко колекціонував не танки, (наголос на и), а танки (наголос на а).

Про те, що школа – не авторська, а аматорська. Яка різниця? Оголосять новину, що автор рядків «Рученьки терпнуть…» не Павло Грабоський, а Леся Українка. Вислів «Життя – театр»… належить не Шекспіру, а Сковороді.

І вже не обмовкою здається «Будемо і надалі розвивати тугу», а не розвіювати.

Бо така туга налягає від подібних «екзерсисів і аллютирації».

Зовсім свіжі Ефіризми:

Подивись на харіус –

Вираховуй візажиста!?

***

Пляшки відкорковані,

Чарки і виделки напоготові,

Процес пішов!

***

Промовець виступить мовчки,

А представник СБУ

Перекладе те, що в нього на душі

на Ваші голови!

***

Я такого краю

Іншого не знаю,

Де б так вільно

Їлось і пилось!»

***

Жаль, СНД «склепали» в Беловежській Пущі,

Слід було б це зробити в Холодному Яру»…

***

«Можна притулити до серця, помацати,

взяти на зуба, згідно з … менталітетом!»

***

Інтерв’ю з графоманом

Він (Гр.) По своїй сутності він екстремал, Сам ворогів не має, але вороги і заздрісники є стовідсотково!

***

Постійна потреба йти попереду вимагає неймовірних зусиль для того, щоб не втратити живучості, тої енергетичної сили людини, що прикладає максимум зусиль та намагається йти попереду.

***

Найвище мистецтво – любов до своїх колег, до кожного хто з тобою працює. Це основна рецептура успішності.

***

Переконаний, що яке б неймовірне та потужне кохання не відчували люди одне до одного, але без грошей воно прирече на крах, а тим більше, коли в сім’ї поповнення.

***

Про що ж мрієте?

- Я людина, яка шанобливо ставиться до своїх мрій. А неординарна ситуація породжує неординарні вчинки, котрих, можливо, і не вистачає нам усім.

***

Ну, а далі плоди графоманських роздумів над життям.

«То чому ж тоді в світі людському

Всі в труді – а гармонії зась?

Хаос лиш – аж бере оскома,

Чи людина на пси вже звелась?

***

«Бої політичні без правил,

Безглузді, бридкі, навісні.

Лиш слово в гармату заправив

І всі опоненти в лайні!

***

Бац! Ваша душа назовні!

Бац! Руки в державній казні!

Бац! Ви всі дибіли повні!

Бац! Ви всі вже в багні.

***

Про сучасного бюрократа

Завжди готовий ти на злодіяння,

За кайфу порцію,

За пайку насолод.

Твоє єдине спрагнене бажання -

Ще повторить нестями епізод.

Біснуються в тобі усі афери,

І маячня з нестямом заграє.

І божевілля змінює манери,

Безпам’ятство недоумством стає.

***

Народ працює, студіює,

А він, як завше, багла,

Таке солодке та неробство –

У нього, бач, роботофобство.»

***

Всі несправжні! Брехачі

Кривоусті тлумачі

Правда в решеті – для нас,

А стекла – лиш голий фарс.

«Не будемо говорити про погане. Ми краще зробим!» Щось гарне? Ба ні – яке там? Зробимо те, що вміємо. А вміємо мало що. Бо амбіцій більше значно, аніж амуніцій….

реклама