Нардеп із Жашкова Валентин Ничипоренко має план: об’їхати усі села свого округу, щоб зустрітися з людьми і відзвітувати про свою роботу. Журналіст інтернет-видання «Прочерк» став свідком однієї з таких зустрічей нардепа з селянами.
Зустріч відбулася в селі Тарасівка Звенигородського району цими вихідними, коли місцеві жителі саме святкували Трійцю і День села. Про приїзд на свято народного депутата повідомляли великі плакати на місцевій дошці оголошень, духовий оркестр та художній колектив з Жашкова, а також жовті повітряні кульки з написом: «Люди мають жити краще!» - громадська ініціатива Валентина Ничипоренка».
Перед Будинком культури гостя очікувала трохи схвильована сільський голова Раїса Недоступ, яка показала журналісту фото старого поваленого паркану біля місцевого будинку для пристарілих і – фото цього ж будинку вже з новим парканом. Наочна, так би мовити, демонстрація турботи від нардепа.
Сам нардеп з’являється разом з дощем. (До речі, поступово дощ перейшов у зливу, через що в селі вимкнуло електрику. Тож Валентину Ничипоренку доведеться закінчувати свій виступ у темряві і без мікрофону).
Поки люди ще слухають в залі концерт, високий гість має час викурити цигарку і поспілкуватися з журналістом.
– Як часто буваєте на своєму окрузі? (Нагадаємо читачу, що торік самовисуванець Валентин Ничипоренко переміг в окрузі №199 з центром у Жашкові. До округу входять місто Ватутіне, Жашківський, Звенигородський, Маньківський райони, частини Лисянського і Тальнівського районів).
– Я поставив за мету проїхати кожне село і прозвітувати. Жодного села не залишу! Вже близько 150 пройшов. Тому програма розпочалася. Я маю чіткий план. У п’ятницю закінчилася сесія в Києві і я вже тут в окрузі. До понеділка працюю і в вівторок я вже на сесії. До звіту перед людьми ставлюся просто: для мене це робота. Це не поїздка в гості. Я зобов’язаний звітуватися про свою діяльність!
Нардеп їде до селян як на роботу, а вони його зустрічають хлібом-сіллю як гостя
– Чи ввійшли ви до міжфракційної групи «Черкащина» та з ким з нардепів від Черкаської області контактуєте?
– Так, я входжу в цю групу. Контактую з усіма нардепами. До речі, якщо ви знаєте, була постанова про святкування 200-річчя ювілею Тараса Шевченка.
– Так, святкування відбудуться і в Звенигородському районі, який територіально входить в округ, від якого ви були обрані до Верховної Ради…
– Проте я не голосував за цю постанову, бо хочу до неї внести зміни. Чому я не голосував? А тому, що в цій постанові немає жодного населеного пункту, яке б мало відношення до народження Тараса Шевченка. Там немає Моринців, Шевченкового. Як це?! Зате є населений пункт з Уманщини, є Канів, Київ. Так, Канів, де перепохований Шевченко, має бути включений до програми святкувань. Але Моринці там повинні бути насамперед! Переконаний, що зміни внести реально. Такої ж думки як я і Володимир Зубик, і Геннадій Бобов. Давайте бути чесними: постанову подавав Антон Яценко. І в постанові є населений пункт з Уманщини. Так же не можна! Я ж не претендую, щоб туди Жашків був включений. Я хочу, щоб туди були включені населені пункти, які мають пряме відношення до дня народження Шевченка.
Дітям роздали жовті повітряні кульки з написом: «Люди мають жити краще!» - громадська ініціатива Валентина Ничипоренка».
– Ваш колега народний депутат України Віктор Тимошенко не так давно назвав головною проблемою Черкаської області Сергія Тулуба. Хотілося б почути вашу думку стосовно проблем Черкащини…
– Я думаю, що не лише на Черкащині, а й в усій країні однакові проблеми: це робочі місця, затримка казначейства коштів. У мене нормальні робочі стосунки з губернатором. Я до нього рідко звертаюся. У нього своя гілка влади, він своїми питаннями займається. Я займаюся питаннями законотворчої діяльності. Йде нормальна робота. Я ніяких проблем не бачу. Ми не друзі і не вороги. Я займаюся своєю роботою, а він своєю. Якщо ж в Тимошенка є така думка, то нехай він коментує це питання...
– Чи означає відвідання президентом Януковичем вашого конезаводу в Жашкові, що ви маєте особливі стосунки з кимось з оточення першої особи в державі?
– Знаєте, президент колись там до мене приїжджав. А ЗМІ поширили цю інформацію під час виборчої кампанії. Так, справді приїжджав президент. Але тут нічого такого немає. Наш конезавод – один з найкращих закладів в Європі. У нас є кінь, який збірна Німеччини орендувала в мене на Олімпійські ігри. Свого часу і Кравчук, і Кобзон приїжджали до мене. Бо про наш конезавод знають у світі. Там проходять міжнародні змагання, там проходив етап кубку світу. Чому президент не може приїхати? І мені це приємно! Хай приїжджає і наступний! Було б непогано якби і попередній був. У мене дитяча кінноспортивна школа. Там діти займаються безкоштовно. Це що, погано?
– Ні, але я запитував про стосунки з президентом.
– У мене з ним немає ніяких стосунків. Оце він приїжджав і ми бачилися. А як сьогодні захоче Арсеній Яценюк приїхати, я його з задоволенням прийму. І прем’єр-міністра з задоволенням прийму. До речі, в нас вхід вільний для всіх людей у будь-який день.
– Чи бачилися після виборів зі своїм основним конкурентом – кандидатом від опозиції Анатолієм Бондаренком (суперник Валентина Ничипоренка на парламентських виборах по округу №199 – ред.)? Чи доводилося з ним спілкуватися взагалі?
– Не бачився я з ним і не спілкувався після виборів. А до виборів бачився і спілкувався.
– Про що?
– А ви в Анатолія запитайте, про що він там зі мною спілкувався.
– Чутки різні ходять…
– Я не люблю чутки. Я люблю аналіз. От зробіть аналіз. Проаналізуйте, звідки на Уманському округу з’явився ще один кандидат від опозиції, якого представляв Анатолій Бондаренко. Це нормально? Я думаю ні. А, наприклад, екс-нардепу Сергію Миколайовичу Терещуку після виборів я передзвонив і подякував за боротьбу: «Все, цю сторінку перегорнули. Якщо треба звертайтеся. У разі чого можна і радитися одне з одним».
– Ви були депутатом Київської обласної ради у фракції БЮТ. Нині ви у фракції ПР. Проте безпартійний. Якій політичній силі ви насправді симпатизуєте?
– От я готую гарні законопроекти. І мені для того, щоб їх підтримували, цікаво співпрацювати з більшістю. Але це не означає, що я роблю те, що мені каже більшість. Ви знаєте, що в регіонах проходять громадські слухання щодо реформи медицини. Рішення щодо медичних реформ на місцях приймають депутати райрад, а не народні депутати. От я спеціально збирав громадські слухання, щоб депутати побачили думку людей. І тут у влади своя думка, а в мене своя. Я виступав перед депутатами райрад в Жашкові, Маньківці з проханням не приймати рішення. Якщо говорити про організацію громадських слухань, щоб люди мали можливість сказати свою думку про реформування в медицині, то тут мені легше ці слухання організовувати, знаходячись в більшості. І я це роблю! Так, я трохи скандальний!
– Наскільки ваш голос буде визначальним в цій більшості?
– Можливо, й не буде. Але я не один. А є ж ті, що в меншості, а голосують з більшістю. А є ті, що в більшості, але голосують, як самі вважають за потрібне.
Опісля Валентина Ничипоренка кличуть виступати на сцену. Він приймає коровай, слухає віршики дітей про «хорошого народного депутата», а потім починає звітувати. З-поміж іншого звучать популістські речі: про те, що кожен депутат повинен голосувати особисто, що кількість нардепів треба зменшити вдвічі, а мажоритарникам слід заборонити балотуватися в інших округах тощо.
Валентин Ничипоренко запевняє, що жодного разу не брав депутатську зарплату, а спрямовує її на громадську ініціативу «Люди мають жити краще!»
У цей час надворі гримить злива і в залі вимикається світло. Нардеп не розгубився і продовжував звітувати в темряві. Насамкінець за увагу до села йому дякує сільський голова Раїса Недоступ, зауважуючи, що коли гість приносить з собою дощ – це добрий знак.
Валентин Ничипоренко дякує за зустріч, а місцева вчителька просить допомогти придбати в школу п’ять парт. Нардеп дає вказівку помічникові. Потім сідає у свого «Range Rover», куди запрошує і журналіста «Прочерку».
– Ну як вам виступ? – запитує.
– Непогано, але на зустрічах в передвиборчий період ви говорили і про «білі плями» в біографії (Під час виборчої кампанії поширювалась інформація, що Валентин Ничипоренко займався тіньовим ввезенням до України товарів з Китаю в обхід офіційних митних зборів - ред.). Хотілося б про це почути…
– Це було цікаво тоді, під час виборів. Зараз людей цікавить моя депутатська діяльність, – відмахнувся нардеп.
Я вийшов з машини, а нардеп поїхав. Запевняв, що його ще очікує зустріч з місцевими товаровиробниками.
За якийсь час в Будинку культури з’явилася електрика і День села продовжився.
реклама
