За відсутності «своїх», регіонали слухали Тимошенко
Таки любить простий люд Юлію Тимошенко. На батьківщині Тараса Шевченка 9 березня вона ходила в тісному кільці – не охорони, а місцевих жителів. Щоб відчути, чим дихає лідер опозиції, поближче до Юлії Володимирівни намагався проштовхатися і «Прочерк».
День був ясний і холодний. На майданах у селах Моринці і Шевченкове стояли люди з прапорами. Це було схоже на якийсь вінегрет: тут були і синьо-жовті прапори, і прапори «Батьківщини», і Партії регіонів... За словами присутніх, прихильників партії влади організувала сама влада. А от інших – опозиція.
У Моринцях чоловік, що представився місцевим жителем, обмовився у розмові з «Прочерком», що нікого з його односельчан немає серед «масовки».
– Ті, що стоять з прапорами – приїжджі. Як регіонали, так і бютівці. Попривозили ото їх звідкись копійку заробити, – розмірковував чоловік.
Та враз люди захвилювалися. «Приїхала», – видихнув хтось. До людей в оточення народних депутатів та інших членів делегації наближалася Юлія Тимошенко. Її одразу обступили яскраві представники електорату – бабусі-дідусі. Бабусі голосно заявляли лідеру опозиції, як вони її люблять. Збоку з пишним букетом троянд понуро стояв екс-голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь. І правильно. Нерозумно було б змагатися з бабусями і проштовхуватися до Юлії Володимирівни. Та квіти він таки вручив. Привітав її також і голова обласної організації ВО «Батьківщина» Анатолій Бондаренко.
Одні давали поради, інші намагалися сфотографуватися. Анатолій Бондаренко, якого ви бачите на фото, намагався не відставати. А Володимир Гресь, якого ви не бачите, відстав
Юлія Тимошенко вклонилася пам’ятнику матері Поета, відвідала хату-музей, де народився Шевченко, зробила запис у книзі почесних відвідувачів, запалила свічку пам’яті у каплиці.
Слідом за Юлією Тимошенко ходили селяни. Хтось хотів потиснути їй руку, хтось висловити слова підтримки, хтось розповісти про наболіле, інші – просили її виступити. Та так просили, що вийшовши з каплички, Юлія Володимирівна не втрималася.
– Коли треба зміцнити дух, набратися сили, ми приїжджаємо сюди і низько кланяємося, – заявила Юлія Тимошенко, яка, між іншим, уперше цього дня відвідувала Моринці і Шевченкове.
– А як Вас Генпрокуратура відпустила з Києва на Звенигородщину?
– Вчора давала клопотання у Генпрокуратуру. Мене з барського плеча відпустили до Тараса, – відповіла вона, запевнивши, що нікого не боїться, а тоді звернулася до школярки, яка дала хусточку з символікою «Батьківщини» для автографу. – Кицю, ручка ж тут не пише, ось бач. А так я б поставила.
А прихильникам ПР таки кортіло побачити Юлію Володимирівну…
– Юліє Володимирівно, гляньте! Ось ходжу по місту Черкаси з усіма атрибутами і нікого не боюся! – одразу вловила момент якась жіночка і тицьнула Юлії Тимошенко блокнот з намальованим сердечком.
– Дякую вам за це! – розписалася в блокноті, а потім таки і на хусточці дівчинки лідер опозиції.
Пізніше, вже у Шевченковому, вона всіх запевнила, що Генпрокуратура лише здається такою «сильною і кремезною».
– Але насправді боятися нічого. Там теж є слідчі, які самі не вірять у ці обвинувачення, там теж є українці. І думаю, що дозвіл на всі ці поїздки – і на Дніпропетровщину до матері, і на Черкащину виписувала людина з українською душею, – сказала Юлія Володимирівна.
Загалом, усі промови лідера опозиції зводилися до того, що народу таки урветься терпець, а тому треба готуватися до боротьби. Для певності Юлія Тимошенко навіть присягнула на батьківщині Тараса боротися за Україну. Вона говорила про великі і доленосні завдання перед українським народом. Навіть перепросила, що знову закликає українців до боротьби.
– Вибачте, що кличу знову до боротьби, але нічого просто так не приходить… Те, що зараз називають стабільністю – є кладовищем. І нам, українцям, воно не підходить! – запевняла Юлія Тимошенко.
Між іншим, боротьбу вона нині веде не лише в реальному світі. Як запевнила сама Юлія Тимошенко, вона активно дописує у свій блог на твітері (соціальна мережа).
Насамкінець у Шевченковому Юлія Тимошенко ознайомилася з експозицією Меморіального музею Поета і подарувала унікальний дореволюційний збірник творів Кобзаря, виданий у 1894 році.
«Я приїхала в Моринці не для того, щоб виголосити промову та поставити галочку»
Вдень, того ж таки 9 березня, коли Юлія Тимошенко перебувала на Звенигородщині, у її блозі на «Українській правді» з’явився допис:
«Я їхала сьогодні по Київщині і Черкащині, їхала по нашій рідній землі, дивилася на поля, які скоро-скоро проснуться після зими, дивилася на дерева, що скоро знову зазеленіють... Я їхала й думала: а що змінилося після Шевченка?..
Я приїхала в Моринці Черкаської області сьогодні не для того, щоб виголосити промову та поставити галочку в робочому графіку. Для мене це не просто село, де народився Шевченко. Для мене це ключова точка української історії, української культури, духу нації».
Юлія Тимошенко поїхала до Києва, ощаслививши своїх шевченківських прихильників. А от активісти Партії регіонів здавалися осиротілими. Їх так і не ощасливив своїм приїздом прем’єр-міністр України Микола Азаров. Попередньо повідомлялося, що він відвідає Звенигорощину. Однак, не судилося…
реклама
Коментарі
!!! извиниться извинилась, а вот признаться что ее ручки к хабарям не чисты в прямом эфире на интере так и не смогла, глазки забегали .... завралась ваша Юля и вы вместе с ней! Вот что значит что вы не у власти!!!
якщо ж придивитися до Черкаського БЮТу.. то Ви є тушка скоріш за все , зрадник ... коли так нахабно збираєте людей.
В Моринцях було присутніх біля 1500-2000 тисяч, в Шевченковому біля 3000 тисяч
как Тимошенко вас еще не повыганяла всех??!!!
100%!
Справа в тому, що у БютІ практично всі зрадники!!! варто задуматися, що робити щоб славнозвісний БЮТ не зраджували! В Бюті здраджують один одного - своїх! нема у вас команди, кожен за себе)
До речі про зрадництво, хто Громаду покинув перший та Павла Івановича. Не продавайте місця в списках то й не буде зрадників.
Стрічка RSS коментарів цього запису