Сергій Тулуб як «небожитель»

Схильність керівників-регіоналів до охорони власних персон уже стала в Україні своєрідною «притчею во язицех». Так, Віктор Янукович, який пережив наприкінці 1990-х років замах на своє життя, непритомнів навіть від прямого попадання яйця. Як відомо, його охорона могла конкурувати з охороною американського президента, проти котрого воюють мало не всі терористи світу.

Мода на охоронців у часи біло-блакитної влади поширилася й на керівників областей. Колишній губернатор Черкащини Сергій Тулуб має репутацію людини, яка ніде не з’являлася без охорони. Втім, як дізналися журналісти «Прочерку» від колишніх та нинішніх працівників органів влади, черкаський губернатор ставився до охорони власної особи зовсім по-іншому, ніж панічно боязкий екс-президент.

– У «спокійні» часи в Тулуба завжди був один, а іноді – два охоронці, – розповіла одна з працівниць облдержадміністрації. – Але, задля правди, треба сказати, що й у багатьох попередніх губернаторів були охоронці – у Даниленка, приміром, у Льошенка. «По повній програмі» Сергія Борисовича почали охороняти тільки коли розпочалася активна фаза революції.

Охоронець, що не відступав від Сергія Тулуба ні на крок протягом його керування Черкащиною

Тієї ж думки й у міліції. Як повідомив «Прочерку» в.о. начальника УМВС України в області Владислав Пустовар, особистої охорони з числа міліціонерів Сергій Тулуб не мав. Тільки під час робочих візитів Сергія Тулуба «в місцях його перебування для охорони громадського порядку відповідно до розпоряджень (доручень) УМВС» залучали працівників спецпідрозділу «Грифон».

Сергій Тулуб у Черкасах жив у будинку в мікрорайоні Казбет по вулиці Університетській. Принаймні це стверджують ріелтори, місцеві політики-опоненти Тулуба та міліція. Сам Тулуб ніколи не повідомляв, де проживає в Черкасах, та ніколи не запрошував до себе журналістів. Власник будинку, який здавав його, сам перебував у Києві, а черкаського наглядача після заселення в будинок Сергія Тулуба туди не пускали.

Читайте також: Кордон міліції не впустив до Тулуба гостей, а господар не прийняв «йолку» (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Як повідомив «Прочерку» ріелтор, що побажав не називатися, будинок, про який ідеться, – класу люкс, тому вже при здачі в оренду він був обладнаний камерами спостереження по периметру та мав охорону. При здачі в оренду за договором у будинку мало бути близько 5 охоронців. За даними міліції, особняк Тулуба охороняли вже за три роки до його приїзду в Черкаси, тобто з 2007 року.

Як можна судити з розповідей працівників облдержадміністрації, які попросили не називати їхніх імен, ознаки побоювання за власну безпеку Тулуб виявляв тільки на початку свого керування Черкащиною.

Для приготування тепер уже колишньому голові ОДА чаю, кави та бутербродів у Будинку рад було виділено спеціальне приміщення. Тут-таки могли перебувати у вільний час водії та охоронці. Чай і каву попервах Тулубу робила тільки довірена помічниця. «Очевидно, після приходу на місце помаранчевого губернатора Сергій Борисович мав якісь свої перестороги», – пояснює цей момент одна з працівниць адміністрації. Втім, згодом приготування «перекусів» для губернатора передовірили секретаркам.

Для приготування тепер уже колишньому голові ОДА чаю, кави та бутербродів у Будинку рад було виділено спеціальне приміщення.

На думку нашої співрозмовниці з ОДА, для Сергія Тулуба наявність охоронця в спокійні часи була не стільки способом захисту від якихось ворожих нападів, скільки ознакою певного статусу та способом захиститися від непередбачуваних ситуацій. Саме це суттєво відрізняло ставлення до охорони Тулуба і Януковича.

Залучення колишнім черкаським губернатором «молодиків спортивної зовнішності» до охорони заходів регіоналів, до недопущення в залу засідань обласної ради «сторонніх осіб» та інших подібних цілей усім добре відоме. На думку Тулуба, різні незаплановані промови й виступи, поява на офіційних заходах людей з плакатами, вигуки з місць та інші «порушення громадського порядку» підривали б імідж міцної до залізобетонності сили регіоналів. На переконання біло-блакитної влади, потуга мала втілюватися не в демократичності й ефективності, а в загальному враженні, ніби вона все контролює й може вирішити будь-яке складне питання.

Невідомі молодики активно допомагали міліції блокувати вхід на сесії обласних рад за часів керування областю Сергієм Тулубом

Очевидно, з цього хибного уявлення походять і недолугі спроби підірвати авторитет опозиційних сил за допомогою відомих «бийжидівських» провокацій (коли на опозиційному мітингу вчинили бійку молодики, на футболках яких було написано антисемітське гасло) і тому подібного.

Тулуб, котрий чотири рази обіймав посади міністра (двічі – вугільної промисловості, й двічі – палива та енергетики) й мав чималі статки, усвідомлював себе як представника загальнодержавної еліти. Він не любив випадкових зустрічей із простими людьми. Опинитися у незручній, а то й у комічній ситуації – цього Сергій Борисович боявся як вогню. Приміром, викрали в нього машину. Здавалося б, чого тут соромитися, хіба він у цьому винен? А облдержадміністрація та ДАІ зробили все, щоб довести, ніби Тулуб до тої автівки не має ані найменшого відношення.

Читайте також: Зниклий «Лексус» губернатора розвеселив політичні Черкаси

Сергій Тулуб не вмів поводитися зі співрозмовниками невимушено, та й не намагався цього робити. «Паличкою-спомагалочкою» у спілкуванні з людьми для нього було перекладання відповідальності на начальників департаментів, управлінь, голів райдержадміністрацій тощо. Публічні прочуханки чиновників на очах у простих людей були для Тулуба способом показати себе на фоні «недбайливих бояр» – «добрим царем» (нехай, і місцевого штибу).

І під час офіційних зустрічей з громадськістю, і під час прийомів у своєму кабінеті Сергій Тулуб ніколи у спілкуванні не виявляв ознак демократизму, як це робив, приміром, Володимир Лук’янець або нині робить Юрій Ткаченко. Співрозмовник Тулуба завжди відчував, хто тут керівник, а хто – підлеглий.

Читайте також: «Ви що там для меблів чи що?» – Тулуб жорстко вичитав керівників районів

Характерною ознакою цього вивищення Сергія Борисовича над простими людьми була й манера входити й виходити з адміністрації не через парадні двері, як це робили попередні губернатори, а через «чорний хід». Тулуб сідав у внутрішньому дворику в автомобіль і виїжджав у задні ворота. Аби тільки не зустрітися з випадковими перехожими.

– Якщо мене запитають, із ким було легше спілкуватися, до кого був легший доступ – до Президентів Кравчука, Кучми та Ющенка (під час їхніх візитів на Черкащину) чи до Сергія Тулуба, я добре подумаю, що відповісти, – сказав «Прочерку» наш співрозмовник із ОДА.

Працівники облдержадміністрації відзначають особливу любов Тулуба та його команди до формальних ознак вираження влади – протоколу, діловодства, контролю виконання доручень тощо. Цілими годинами чиновники «вдосконалювали» свої внутрішні документи – вивіряли коми, шліфували стиль, вимірювали лінійкою береги (поля) та відстань між текстом і підписом. На наради пропускали за списком, а іноді – й визначали, хто де має сидіти. Були спроби запровадити такий підхід і під час проведення сесій обласної ради.

– Сергій Борисович любив, щоб у всьому був чіткий порядок. Для проведення будь-яких заходів призначалися відповідальні особи, розроблялися докладні сценарії. Втім, такий порядок (хоч і не настільки ретельно відпрацьований) існував і раніше, – розповіла «Прочерку» працівниця ОДА.

Інший наш співрозмовник додає цікаві подробиці підготовки заходів за участю голови облдержадміністрації. Приміром, коли розроблявся порядок проведення одного із меморіальних заходів у Соборному сквері Черкас, під час офіційної наради обговорювалися два варіанти розвитку подій – на випадок, якщо голова ОДА забажає піти в церкву, розташовану неподалік, і на випадок, якщо не забажає.

Читайте також: Тулубу присвячують вірші (АУДІО)

До охорони від несподіванок різноманітних заходів, у тому числі нарад, залучали працівників організаційного відділу апарату облдержадміністрації. Сам Тулуб на наради ніколи не запізнювався. А тих, хто прийшов після нього, до зали засідань уже не пускали – хоч би ти й з Умані приїхав та затримався в дорозі.

Проведене нами опитування окремих працівників органів влади (нинішніх та колишніх) продемонструвало, що прагнення Сергія Тулуба до чіткого порядку в усьому дало протилежний ефект. Вимоги до працівників із їхніми копієчними зарплатами (оклади так і не зросли з 2003 року), а отже й загалом невисоким професійним рівнем, були завищені. Ресурсів для виконання завдань завжди бракувало. Обіцянок, що давалися при працевлаштуванні, керівництво часто-густо не виконувало. До реакції виконавців на ідеї, що надходили згори, ніхто не дослухався. Люди працювали як могли, а часто – свідомо саботували недолугі забаганки обласного керівника.

Кожне дійство влади області за часів керування Черкащиною регіоналом Тулубом відбувалося пафосно. При цьому партійні заходи часто перепліталися з владними, тому і на одні й на другі повинна була бути забезпечена явка чиновників. У склі щойно відкритої приймальні відбиваються партійні прапори, які на заходах за участю Сергія Тулуба повинні були тримати студенти. Архівне фото.

– Працюю в органах державної влади понад двадцять років. Такого «бардака», який був при Тулубі, не бачив ніколи, – зізнався кореспондентові «Прочерку» колишній працівник ОДА.